розлив

Значення в інших словниках

1. розлив — Розлиття; (ріки) повінь, повідь; О. плесо, гладінь, поверхня. Словник синонімів Караванського
2. розлив — -у, ч. 1》 Дія за знач. розлити, розливати. Розлив металу. Розлив крові — убивство, поранення кого-небудь. 2》 Вихід річки, озера з берегів (навесні, після великих дощів і т. ін.); повінь. 3》 Поверхня, простір, залиті водою; водяна гладінь. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розлив — РО́ЗЛИ́В, у, ч. 1. Дія за знач. розли́ти, розлива́ти. Розлив металу; Цех розливу. 2. Вихід річки, озера із берегів (навесні, після великих дощів і т. ін.); повідь. Словник української мови у 20 томах
4. розлив — ПО́ВІНЬ (розлиття річки при розтаванні снігу або від дощів; значне підвищення рівня води в річці, озері), ПО́ВІДЬ, ПОВІ́ДДЯ рідше, ПА́ВОДОК, ВОДОПІ́ЛЛЯ, ПОЛОВО́ДДЯ розм., РОЗЛИ́ЙВОДА розм., РОЗЛИ́В розм. рідко, ПА́ВІДЬ діал., ВИ́ЛИВ діал. Словник синонімів української мови
5. розлив — РО́ЗЛИ́В, у, ч. 1. Дія за знач. розли́ти, розлива́ти. Розлив металу; Цех розливу. ◊ Ро́зли́в кро́ві — убивство, поранення кого-небудь. Писали [пани] скарги, голосили, .. що готові Хлопи́ вже до розливу крові (Фр. Словник української мови в 11 томах
6. розлив — Розли́в, -ву м. Разливъ, разлитіе. Кубань річка невеличка, розливом широка. н. п. Розлилась вона (українська мова) далеко поза край України.... і такий розлив.... пророкував їй новий процвіт. К. ХП. 116. Словник української мови Грінченка