розлив
ро́злив
-у, ч.
1》 Дія за знач. розлити, розливати. Розлив металу.
Розлив крові — убивство, поранення кого-небудь.
2》 Вихід річки, озера з берегів (навесні, після великих дощів і т. ін.); повінь.
3》 Поверхня, простір, залиті водою; водяна гладінь.
|| перен. Широкий простір, зайнятий чим-небудь однорідним (рослинністю і т. ін.).
|| перен. Простір, залитий, заповнений світлом, туманом і т. ін.
4》 перен. Про милозвучні, переливчасті звуки, переливи голосу.
5》 перен. Великий, широкий рум'янець.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розлив — ро́зли́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- розлив — Розлиття; (ріки) повінь, повідь; О. плесо, гладінь, поверхня. Словник синонімів Караванського
- розлив — РО́ЗЛИ́В, у, ч. 1. Дія за знач. розли́ти, розлива́ти. Розлив металу; Цех розливу. 2. Вихід річки, озера із берегів (навесні, після великих дощів і т. ін.); повідь. Словник української мови у 20 томах
- розлив — ПО́ВІНЬ (розлиття річки при розтаванні снігу або від дощів; значне підвищення рівня води в річці, озері), ПО́ВІДЬ, ПОВІ́ДДЯ рідше, ПА́ВОДОК, ВОДОПІ́ЛЛЯ, ПОЛОВО́ДДЯ розм., РОЗЛИ́ЙВОДА розм., РОЗЛИ́В розм. рідко, ПА́ВІДЬ діал., ВИ́ЛИВ діал. Словник синонімів української мови
- розлив — РО́ЗЛИ́В, у, ч. 1. Дія за знач. розли́ти, розлива́ти. Розлив металу; Цех розливу. ◊ Ро́зли́в кро́ві — убивство, поранення кого-небудь. Писали [пани] скарги, голосили, .. що готові Хлопи́ вже до розливу крові (Фр. Словник української мови в 11 томах
- розлив — Розли́в, -ву м. Разливъ, разлитіе. Кубань річка невеличка, розливом широка. н. п. Розлилась вона (українська мова) далеко поза край України.... і такий розлив.... пророкував їй новий процвіт. К. ХП. 116. Словник української мови Грінченка