ріка

РІКА́, и́, ж.

1. Водний потік, що живиться із джерела або стоком атмосферних опадів і тече по видовжених зниженнях рельєфу від верхів'я до гирла.

Серед села тече ріка. Над берегом, коло горбка, Стоїть з цебринами керниця (С. Руданський);

Марічку несла ріка, а люди дивились, як крутять нею габи, чули крики й благання і не могли врятувати (М. Коцюбинський);

На четвертий день вітер змінив напрям. “Константин” вийшов у гирло ріки (З. Тулуб);

* У порівн. Мільйони зір повільним бігом Течуть над нами, мов ріка (Т. Масенко);

// чого, у сполуч. з ім. у род. в. Уживається для образного позначення процесу протікання, розвитку чого-небудь.

А ріка життя все шумить, і піниться, і стогне, і великим напором безконечним несе нові, нові, все нові жертви (Г. Хоткевич);

Ріки історії багато піску нанесли в його біографію, і сам він, перехилившись, стояв наполовину замулений в легендах (П. Тичина).

2. чого, перен. Велика кількість чого-небудь такого, що тече, сиплеться і т. ін.

– Я, моя матінко, ріки сліз вилила – благала: сину, оженися, коханий, оженися! (Марко Вовчок);

// кого, чого, яка. Безперервний великий потік, маса кого-, чого-небудь, що рухається.

Що там за гомін?.. Ах, знаю, знаю, – Се вулицями стугонить Ріка народу (І. Франко);

Дорога підіймалася вище і вище. Попереду в темряві ворушилася, гаркотіла, звиваючись, безкрая людська ріка, що текла не вниз, а насупроти гір (О. Гончар).

3. у знач. присл. ріко́ю, рі́ками. У великій кількості.

Колись там [у селі] весело було. Бувало, літом і зимою Музика тне, вино рікою Гостей неситих налива... (Т. Шевченко).

△ Режи́м ріки́ див. режи́м.

◇ Кров (рідко крі́вця) [рі́ками] ллє́ться (тече́, розлива́ється, пролива́ється і т. ін.) / полила́ся (потекла́, розлила́ся, пролила́ся і т. ін.) див. кров;

Ли́тися / поли́тися рі́чкою (річка́ми, ріко́ю і т. ін.), див. ли́тися;

(1) Моло́чні [та] (медо́ві) рі́ки [й ма́сляні (киселе́ві) береги́ (з ма́сляними (киселе́вими) берега́ми)], нар.-поет. – заможне, повне достатку, сите і безтурботне життя.

– Що ж там у тій Палестині – молочні ріки, чи що? – Палестина – це краще від золота (Б. Антоненко-Давидович);

Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки... (С. Васильченко);

– Хай тобі сняться молочні ріки й масляні береги (С. Добровольський);

Дехто хотів би витюрлюнькувати [базікати] про медові ріки з киселевими берегами і не бачити, що не в кожній оселі є хліб на столі (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

ріка

Значення в інших словниках