сало

СА́ЛО, а, с.

1. Жирове відкладення у тілі живого організму; жир.

– Ах, мамо, скільки на поросяті сала! (М. Коцюбинський);

Балакав пан, і голос в нього страх противний Павлові. А пика! Сало так і двигтить (А. Тесленко);

– А чого б він умер, – махнула рукою баба Оришка. – У нього сала на три пальці. Повезли його в район, до лікарні, повитягали шротини, вже ходить (О. Бердник).

2. Відокремлений від м'яса підшкірний свинячий жир, що зберігається солоним і вживається сирим, смаженим чи вареним. У.

Дем'яна страва добрая була: І маслечко, і сало, і сметана, – Гаразд, як кажуть, піч варила і пекла (Л. Глібов);

Козаки чи кашу варили, чи круг огнища з салом на спичках сиділи (П. Куліш);

Микола порізав шматки сала на четвертини (І. Нечуй-Левицький);

У їх у сінях висіло велике сало – пудів зо два (Б. Грінченко);

Через ляду подавала [невістка] в яму бандитам смажену з салом яєчню (О. Гончар);

Це жарти диявола! Моє тіло заповзло салом, воно побіліло і обвисло! Це все диявол! (Ю. Винничук);

* У порівн. Невже й побачивши сльози щасливої матері, що завжди під кінець розкривала свої обійми й з чисто материнською саможертвою говорила: “Забудь мене, мій сину... Забудь і йди туди, де ти потрібний!”; невже й після того всього серце скептика не тріснуло б від жалю й не розтопилося б, як м'яке сало? (Г. Хоткевич);

– Бач, туман який! – замість відповіді махнув перед себе батіжком Кізка. – Туман, як сало! (Є. Кротевич);

// перен., жарт. Про свиней.

Ходить сало по хліві – Кабанів так сот із дві (М. Шпак).

3. Відокремлений від м'яса жир інших тварин та птахів.

Рятування отари дорого обійшлося старому Шакірові. Важке запалення легенів звалило його на третій день. Жінка його, Кумиш, напувала хворого гарячим чаєм з молоком, розтирала баранячим салом (З. Тулуб);

Так і здох у смороді від жаху на тому болітці вовчисько. Тодір оббілував його, вовчим ще теплим салом помастив чоботи (М. Стельмах);

Ноги [Дмитра] починають розбухати .. – Нічого, нічого! – кидається мати в хижу, приносить несолоне гусяче сало і ним до колін змащує роздуті колоди ніг (М. Стельмах).

4. Розтоплений тваринний жир (перев. свинячий).

В печі на жару шкварчала ринка з вишкварками .. Ринка, вся промочена салом, зайнялась (І. Нечуй-Левицький);

Всі дуже хвалили перепічки, смажені на салі, а найбільше – пиріжки (О. Донченко);

* Образно. Баби .. такі співаночки ховзкі вигукували, що сало капало. І реготали при тім (Г. Хоткевич).

5. Жирова речовина, яку виділяють сальні залози.

В шкірі є сальні залози, що виділяють сало для змащування шкіри і волосся (з навч. літ.).

6. техн. Мінеральне або рослинне мастило.

У цей момент, коли народжувався корабель, стало тихо й урочисто .. Салом натертий кіль слизнув по кругляках, і роздалася під його тиском вода на боки (Ю. Яновський);

На спускових доріжках невдовзі уже змащуватимуть полоззя [судна] салом, не тим салом, що ним любили закушувати чумаки, а спеціальним технічним (О. Гончар).

7. Тонкий шар криги або невеликі крижинки на поверхні води перед льодоставом; шуга, шерешень.

(1) Молоде́ са́ло – свіже, ще не дуже просолене сало.

– Хочете – салом почастую! Ви яке сало полюбляєте – молоде чи старе? – Молоде! (Остап Вишня);

(2) Середо́ве́ са́ло – здір.

Коли надворі хурделить, люди не дуже квапляться до млина. На такий день всяк має в запасі мірку муки, може вчинити з неї пиріжки з горохом, млинці на середовому салі або що інше (В. Земляк);

(3) Старе́ са́ло – дуже просолене сало, що зберігається тривалий час.

Каша була з тухлого пшона, а старе сало тхнуло лоєм (І. Нечуй-Левицький);

Денис, облизуючи пальці, з осатанінням гриз старе пожовкле сало (Григорій Тютюнник);

Четверти́на са́ла див. четверти́на.

◇ Вбива́тися / вби́тися в ті́ло (в са́ло) див. вбива́тися¹;

(4) Дурне́ са́ло без хлі́ба, грубо – нерозумна, обмежена, ні до чого не здатна людина.

– Дурне ти сало без хліба, – говорить жінка в свитині, – погань отака (М. Стельмах);

Кинувши трубку, він .. вилаявся цього разу по-домашньому: – Ех ти... халепа! Дурне сало без хліба! (В. Козаченко);

Зали́ти (залля́ти, нали́ти) / залива́ти са́ла за (по́за) шку́ру (шкі́ру) див. залива́ти;

Зна́є кі́шка (ки́ця), чиє́ са́ло з'ї́ла <�Зна́є кіт (котя́ра), чиє́ са́ло з'їв> див. кі́шка;

Ма́зати (масти́ти, нама́зувати і т. ін.) / нама́зати (зма́зати, намасти́ти, помасти́ти і т. ін.) [са́лом (сма́льцем)] п'я́ти (рідше п'я́тки) див. ма́зати;

(5) На комари́ному са́лі що, жарт. – пісний, немащений (про страву).

Яка тепер соломаха? Ти її в пельку, а вона назад. На комариному салі (С. Добровольський);

На мі́сці зло́чину спійма́ти (злови́ти, заста́ти і т. ін.) <�Злови́ти, як (мов, ні́би і т. ін.) кота́ над са́лом> див. спійма́ти;

Оброста́ти / обрости́ жи́ром (жирко́м, рідше са́лом) див. оброста́ти;

Як кіт у са́ло див. кіт;

Як (мов, ні́би і т. ін.) бобе́р у са́лі див. бобе́р;

Як (мов, ні́би і т. ін.) кіт до ми́ші (са́ла) / на са́ло див. кіт;

Як (мов, ні́би і т. ін.) ме́дом (рідше са́лом) по губа́х див. мед;

Як (мов, ні́би і т. ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати) / мазну́ти див. масти́ти;

(6) Як (мов, ні́би і т. ін.) на са́ло, зі сл. годувати, харчувати і т. ін. – дуже ситно, щедро.

Дивлюсь, як сказилася моя баба .. Годує їх [монахів], мов на сало, а ті тому й раді (Г. Хоткевич).