сало

Налляв гарячого сала за шкуру.

Наробив багато йому лиха та прикрости.

Ні сіло, ні впало, давай бабо сало.

Без найменшої підстави робить притенсії.

Хотів наїстись сала, а як нагодували, то й шкура відстала.

Про бідного, який хотів доробитися, але ще більше збіднів.

Хоч борщ без сала, аби душа пристала.

Бідний з’їсть будь-що, аби не бути голодним.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сало — (свинячий жир) (витоплене) смалець, діал. солонина, (овече, коров'яче) лій. Словник синонімів Полюги
  2. сало — са́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. сало — Солонина; (нутряне) здір; (топлене) смалець; (овече) лій, жир, сить, з. тук; (на воді) шуга, шерех, шерешень; сальце; ім. САЛОГУБ, див. МІЩАНИН. Словник синонімів Караванського
  4. сало — -а, с. 1》 Жирове відкладення у тілі живого організму; жир. 2》 Відокремлений від м'яса підшкірний свинячий жир, що зберігається солоним і вживається сирим, смаженим чи вареним. || перен., жарт. Про свиней. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сало — (яловиче) лій Словник чужослів Павло Штепа
  6. сало — СА́ЛО, а, с. 1. Жирове відкладення у тілі живого організму; жир. – Ах, мамо, скільки на поросяті сала! (М. Коцюбинський); Балакав пан, і голос в нього страх противний Павлові. А пика! Сало так і двигтить (А. Словник української мови у 20 томах
  7. сало — са́ло: ◊ дурни́й як са́ло без хлі́ба → дурний Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. сало — Жир тваринного походження, використовується як харчовий продукт і для технічних потреб; в організмі тварин відкладається під шкірою (шпик, найтовщий у свиней — 2-10 см), навколо внутрішніх органів (внутрішнє або... Універсальний словник-енциклопедія
  9. сало — вбива́тися / вби́тися в ті́ло (зневажл. в са́ло). Ставати товстим, гладким; поправлятися, гладшати. — Нічого, він (кінь) попасеться, вб’ється в тіло та ще й як вибрикуватиме (Ю. Фразеологічний словник української мови
  10. сало — I. ЖИР (жирове відкладення в тілі тварини й людини), СА́ЛО, ТОВЩ діал., СИТЬ діал., ОМА́СТА діал., ТУК заст.; ВО́РВАНЬ заст. (морських тварин та риб); ЛІЙ (перев. рогатої худоби, овець); СМА́ЛЕЦЬ, ЛЯРД (топлений, перев. свиней, птиці). Словник синонімів української мови
  11. сало — Са́ло, -ла, -лу Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. сало — СА́ЛО, а, с. 1. Жирове відкладення у тілі живого організму; жир. — Ах, мамо, скільки на поросяті сала! (Коцюб., II, 1955, 359); Балакав пан, і голос в нього страх противний Павлові. А пика! Сало так і двигтить (Тесл., З книги життя, 1949, 158). Словник української мови в 11 томах
  13. сало — Сало, -ла с. 1) Сало. Різать кабанів на сало. Стор. МПр. 60. Перчун придбав салів, не каятиметься — уторгує. Кобел. у. Угорск.: внутренній жиръ у свиньи, человѣка и нѣкот. др. животныхъ. 2) дурне сало. Тупица, дуракъ. 3) сало де́рти. Словник української мови Грінченка