сало

вбива́тися / вби́тися в ті́ло (зневажл. в са́ло). Ставати товстим, гладким; поправлятися, гладшати. — Нічого, він (кінь) попасеться, вб’ється в тіло та ще й як вибрикуватиме (Ю. Збанацький); Коли біскуп був не біскуп, А плебан убогий, То і пара (коней) добре везла, А часом і ноги. А як біскупом зробився Та вбився у сало, Тоді йому і чотирьох Зробилося мало (С. Руданський).

дурне́ са́ло без хлі́ба, лайл. Нерозумна, обмежена, ні до чого не здатна людина. — Дурне ти сало без хліба,— говорить жінка в свитині,— погань отака (М. Стельмах); Кинувши трубку, він .. вилаявся цього разу по-домашньому: — Ех ти… халепа! Дурне сало без хліба! (В. Козаченко).

зали́ти (залля́ти, нали́ти) са́ла за (по́за) шку́ру кому і без додатка. Завдати кому-небудь великого горя, страждань, дуже дошкулити комусь. — Та всі вони, всі йому за шкуру сала залили!.. Всі ці мужлаї кляті! (Б. Грінченко); — Ще вона мало натерпілася від тих панів, ще вони мало залляли їй сала за шкуру за часів панщизняних?! (М. Коцюбинський); — Хі! І чого вони такі люті, оці грубані? — спитала стривожено Печериця.— А біс їх знає...— здвигнув Гриб плечима.— Видно, хтось налив їм сала за шкуру, чи що (П. Козланюк); Та вже ніхто такого поза шкуру сала не залляв, як ті прокляті офіцери. От уже намучили народ! (Нар. опов.).

ма́зати (масти́ти, нама́зувати і т. ін.) / нама́зати (намасти́ти, помасти́ти і т. ін.) са́лом п’я́ти (рідше п’я́тки). 1. Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. І держава не вдержалася і “помазанник” мусив п’яти салом мазати та втікати з України (В. Еллан-Блакитний); (Хома ( до Даші):) Сьогодні наші пани щось невесело газети читали. Мабуть, доведеться салом п’яти мазать… (Я. Мамонтов); — А чого нам боятися окупантів! Ми дома, нехай вони бояться, бо не сьогодні-завтра, а доведеться п’яти салом намазувати (П. Панч); — Я не з тих, хто, потрапивши в оточення чи ще в якусь скруту, намазують п’ятки салом і кидають своїх (П. Автомонов); // Поспішати. масти́ти (підма́зувати) п’я́ти. — Не фортунить. Видко, треба мастити п’яти,— підповз до нього Северин.— Почекаємо ще трохи (М. Стельмах); Вже останні (фашисти), котрі найдужче п’яти підмазували,— заскочили в хату (Ю. Бедзик); // Непомітно зникати звідки-небудь. — Що ж нам робити? .. намастити п’яти салом, поки не заскочив наш шановний професор? (Ю. Смолич); // жарт. Від’їжджати звідки-небудь. (Долгін:) Здав ти (Максим) трохи. Змарнів. Ото і кажу, захищай свій диплом і намазуй п’яти салом (Н. Рибак); // куди. Повертатися кудись. нама́зати п’я́ти. Отак поморочиться-поморочиться дехто — та й маже п’яти у ту ж Городнявку або Шепетівку, чи ще куди далі. І вже його назад ніяким калачем не заманиш (З журналу). 2. рідше. Відступатися від чогось задуманого, організованого і т. ін.; боятися. ма́зати п’я́ти. — Аркадій Павлович сказав… Налякати треба. — Єсть. Ходімо. Куди? — Без мене,— твердо вимовив Василь.— П’яти мажеш? — дихнув на нього горілчаним перегаром Женька (А. Хижняк). масти́ти сма́льцем п’я́ти. — А я, батьку, не збираюсь мастити смальцем п’яти. Хай (інші).. мастять (М. Стельмах).

на комари́ному са́лі, жарт. Пісний, немащений. — Яка тепер соломаха? Ти її в пельку, а вона назад. На комариному салі (С. Добровольський).

оброста́ти / обрости́ жи́ром (рідше са́лом), несхв. Ставати інертним, байдужим і т. ін. до всього. Сказано: своя кістка, своя кров (дитина)! Не обросте вона жиром у розкошах (Панас Мирний). обрости́ жирко́м, жарт. Оженишся — тебе обсядуть діти, ти обростеш жирком і в тридцять літ плюнеш на всі свої юнацькі мрії-ідеали (П. Колесник).

чия́ кі́шка са́ло з’ї́ла, зі сл. зна́ти. Хто винен. Поспіхом переписував (управитель) конторські книги набіло, та, знаючи добре, чия кішка сало з’їла, заздалегідь збирався тікати (Дніпрова Чайка).

як бобе́р у са́лі. Дуже добре, заможно, безтурботно. Живе як бобер у салі (Укр.. присл..).

як (мов, нена́че і т. ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати). перев. чиїх. 1. Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т. ін. — Чи дозволите? — і далі неначе салом по моїх губах мастить (Є. Гуцало). 2. зі сл. каза́ти, говори́ти і т. ін. Улесливо, догідливо, нещиро. Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже (Л. Глібов). як ме́дом масти́ти. Говорить Одарка, як медом мастить, що не слово — то медяник (Є. Гуцало).

як (мов, ні́би і т. ін.) кіт до са́ла, зі сл. допа́стися, наки́нутися і под. Жадібно, дуже енергійно. Допавсь, як кіт до сала (Укр.. присл..).

як (мов, ні́би і т. ін.) кіт на са́ло, зі сл. погляда́ти, позира́ти і т. ін. Ласо, пожадливо, заздрісно. Коли хто в простенькій одежі, то він на тих і не дивиться, а все поглядає як кіт на сало тільки на жупанних (Г. Квітка-Основ’яненко); У політику бавиться (підсудний) та все на тоті (ті) панські ґрунти як кіт на сало позирає (Д. Бедзик).

як (мов, ні́би і т. ін.) на са́ло, зі сл. годува́ти. Досита, досхочу, надміру. Дивлюсь, як сказилася моя баба .. Годує їх (монахів), мов на сало, а ті тому й раді (Г. Хоткевич).

як (мов, ні́би і т. ін.) ци́ган на са́ло (до са́ла), зі сл. ла́сий, охо́чий і под. Дуже, надзвичайно. — Чи ти бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?.. Вони, сії пани, на гроші такі ласі, як циган на сало, братіку! Їм до віку, до суду буде мало! (Марко Вовчок).

як са́лом по губа́х кому. Кому-небудь приємно, радісно. — Що на майдані робиться? — Мітингують, пане отаман.— Тур заявив, що годі .. гайдамакам як салом по губах (П. Панч).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сало — (свинячий жир) (витоплене) смалець, діал. солонина, (овече, коров'яче) лій. Словник синонімів Полюги
  2. сало — са́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. сало — Солонина; (нутряне) здір; (топлене) смалець; (овече) лій, жир, сить, з. тук; (на воді) шуга, шерех, шерешень; сальце; ім. САЛОГУБ, див. МІЩАНИН. Словник синонімів Караванського
  4. сало — -а, с. 1》 Жирове відкладення у тілі живого організму; жир. 2》 Відокремлений від м'яса підшкірний свинячий жир, що зберігається солоним і вживається сирим, смаженим чи вареним. || перен., жарт. Про свиней. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сало — (яловиче) лій Словник чужослів Павло Штепа
  6. сало — СА́ЛО, а, с. 1. Жирове відкладення у тілі живого організму; жир. – Ах, мамо, скільки на поросяті сала! (М. Коцюбинський); Балакав пан, і голос в нього страх противний Павлові. А пика! Сало так і двигтить (А. Словник української мови у 20 томах
  7. сало — са́ло: ◊ дурни́й як са́ло без хлі́ба → дурний Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. сало — Налляв гарячого сала за шкуру. Наробив багато йому лиха та прикрости. Ні сіло, ні впало, давай бабо сало. Без найменшої підстави робить притенсії. Хотів наїстись сала, а як нагодували, то й шкура відстала. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. сало — Жир тваринного походження, використовується як харчовий продукт і для технічних потреб; в організмі тварин відкладається під шкірою (шпик, найтовщий у свиней — 2-10 см), навколо внутрішніх органів (внутрішнє або... Універсальний словник-енциклопедія
  10. сало — I. ЖИР (жирове відкладення в тілі тварини й людини), СА́ЛО, ТОВЩ діал., СИТЬ діал., ОМА́СТА діал., ТУК заст.; ВО́РВАНЬ заст. (морських тварин та риб); ЛІЙ (перев. рогатої худоби, овець); СМА́ЛЕЦЬ, ЛЯРД (топлений, перев. свиней, птиці). Словник синонімів української мови
  11. сало — Са́ло, -ла, -лу Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. сало — СА́ЛО, а, с. 1. Жирове відкладення у тілі живого організму; жир. — Ах, мамо, скільки на поросяті сала! (Коцюб., II, 1955, 359); Балакав пан, і голос в нього страх противний Павлові. А пика! Сало так і двигтить (Тесл., З книги життя, 1949, 158). Словник української мови в 11 томах
  13. сало — Сало, -ла с. 1) Сало. Різать кабанів на сало. Стор. МПр. 60. Перчун придбав салів, не каятиметься — уторгує. Кобел. у. Угорск.: внутренній жиръ у свиньи, человѣка и нѣкот. др. животныхъ. 2) дурне сало. Тупица, дуракъ. 3) сало де́рти. Словник української мови Грінченка