сам

гово́рить сам за се́бе. Не потребує доказів, пояснень. — Вільному воля,— знизав плечима агент.— Я своїм товаром не набиваюсь — він сам за себе говорить (М. Стельмах); Те, що кращі стрічки останніх років — це екранізації творів М. Коцюбинського, В. Стефаника та інших класиків красного письменства,— факт, який говорить сам за себе (З журналу).

(і) в сту́пі не влу́чиш (не втовче́ш, не спійма́єш і т.ін.) кого. Хтось дуже хитрий, спритний, вміє вийти з будь-якої складної ситуації і нікому не вдається довести його причетність до чогось, спіймати на чому-небудь. Тепер, за давністю літ, неможливо відшукати слід запропащеної рукописі (рукопису), та й винуватців того запропащення теж “у ступі не влучиш” (Леся Українка); Володьку зачепи — на ходу вигадає сто пояснень, такого в ступі не влучиш (О. Гончар); Діда і в ступі не влучиш... Сказав одні слова, а думає, мабуть, мішок витрушений, по-іншому (В. Большак); Не раз уже й Хома терпів через плутощі (плутні) шуряка... Він тобі з піску мотузку суче, а ти його в ступі не влучиш (Я. Гримайло); — А тебе, шилохвостий, напевне, і в ступі не втовчеш,— косував на нього дід (М. Стельмах); Не тільки редактор “Правди”, а й усі народовці львівські держали себе в цій справі так, що, кажуть, і в ступі їх не спіймаєш (М. Драгоманов). і в сту́пі не потра́пиш. — Вас усіх з вашими витребеньками і в ступі не потрапиш,— сердито сказала Варвара Павлівна (В. Собко). сам чорт у сту́пі не влу́чить. — Мама сказала, що ти крутійка і що тебе сам чорт у ступі не влучить (О. Копиленко).

(і) (сам) чорт (біс) не розбере́ (не пізна́є), грубо. Зовсім нічого не зрозуміло або не відомо. Ведмідь реве, і корова реве, а хто кого дере — і сам чорт не розбере (Укр.. присл..); Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (М. Номис); (Горлов:) Ти, браток, поменше б говорив, Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук).

переве́ршив сам себе́. Зробив що-небудь краще, ніж раніше; відзначився більше, ніж можна було чекати. Стефан Потоцький часто влаштовував урочисті бенкети, .. але на цей раз він перевершив сам себе (З. Тулуб).

про се́бе. 1. зі сл. говори́ти, співа́ти і т. ін. Ледь чутно, пошепки. Раб іде, мимрячи щось тихо про себе (Леся Українка); Був (Ярошенко) веселий і намугикував про себе… (В. Речмедін). 2. зі сл. ду́мати, чита́ти. Не вимовляючи вголос. (В’язні) ніби зважують у темряві кожний про себе: мене вб’ють чи когось іншого? (Ю. Збанацький); Мусив відзначити про себе Функе: новин багато буде на Україні. Недарма шість років вів .. баталії з польською шляхтою Хмельницький (Н. Рибак). сам про се́бе. Більше любив (Роман) читати .. любив читати сам про себе, щоб ніхто не перебаранчав йому (І. Нечуй-Левицький).

сам ді́дько, із запереченням. Ніхто, ніщо. Неждано Христину шпигонув здогад, що, може, чоловік навмисне лізе на небезпеку, бо ж він такий, що сам дідько не розбереться в ньому (М. Стельмах); Хорунжий ще по-справжньому не нюхав пороху, але намагався триматися з гідністю бувалого запорожця, якому сам дідько не страшний (С. Добровольський).

сам за се́бе. Тільки що-небудь одне. В борщі була сама за себе бутвина (ботвина) та квас (І. Нечуй-Левицький).

(сам (і)) чорт не брат кому. Хто-небудь сміливий, відважний, нічого не боїться, все може перебороти. — Та що! навіть самі поляки вже будуть за нами, — то тепер нам уже й “сам чорт не брат” (Леся Українка); Кулеметники порозвалювались на тачанках, і здавалося, що їм і чорт не брат (Ю. Яновський). сам чорт за бра́та. Кашкет на правому вусі, на лівому — копиця закучерявленого чуба, на широких грудях — вишита сорочка, сам чорт йому за брата (Я. Гримайло).

сам на сам. 1. Один, без нікого. Натішившись учтою, .. цар повертав у покої і в самому темному там замикався сам на сам (Дніпрова Чайка). 2. Удвох з ким-небудь, без когось іншого. Поки ще сам на сам був (Йосип) з нею (Параскою) — все більше змовчував, мирився з своєю долею,— сам здобув — сам і зноси на здоров’я (Панас Мирний); Так баглося дуже поговорити йому з нею сам на сам (Ірина Вільде); Крокують (товариші) кожен сам на сам із думою своєю. Що жде їх тут? Вірніше, там, у шахті, під землею? (П. Дорошко). 3. Своїми силами, без чиєї-небудь допомоги, підтримки; самостійно. Вовка він раз сам на сам відігнав від овець… (Панас Мирний); Славен той, .. хто сам на сам лихо зборе… (С. Чорнобривець); // Особисто. Зараз лист послав (Турн) к Енею, Щоб вийшов битись сам на сам (І. Котляревський).

сам не при собі́. 1. Хто-небудь перебуває в стані сильного душевного потрясіння; дуже схвильований чимсь. Увійшла та й стою сама не при собі. Чую, що стара за мене одповіщає (відповідає) (Марко Вовчок). сам як не при собі́. Люди прибігли, говорять, вмовляють. Вона мов і не чує, і не одірвуть од дитини. Чоловік ходить сам як не при собі, свекор аж занедужав (Марко Вовчок). не при собі́. Вона на когось наштовхнулася, хтось сердито зиркнув на неї, але решта, бачачи, що жінка не при собі, відступилася з дороги (В. Речмедін). 2. Не такий як завжди. — А той бідолаха зовсім сторопів від такого доброго дива, і — додому приїхав сам не при собі, і привіз капшук грошей (Марко Вовчок).

сам оди́н. Без нікого. Воло́дька всі привітали, дістав ще раз вечерю, а потім він спав на широкій лаві під вікном у світлиці, сам один на цілу світлицю (У. Самчук).

сам по собі́. 1. Окремо. — А як, Іване, лучче (краще) живеться; чи гуртом, чи кожен сам по собі? (Ганна Барвінок); Цей найдрібніший пилок, відокремлено взятий від інших, Зовсім нічого не важить, бо часткою інших Завжди буває — і сам по собі існувать неспроможний (М. Зеров); Ті, що йшли поруч, одразу підхоплювали і не давали втонути. А якби поодинці рушили, кожен сам по собі, то багато хто з нас накрився б (О. Гончар). 2. Незалежно від чиєїсь волі; мимовільно. На його плескатому обличчі самі по собі стиснулись заволохачені уста (М. Стельмах); // Без будь-якого втручання. В оселі, мов сам по собі, гасне каганчик, при місячному сяйві збільшуються, неначе виростають, пучки і снопики зілля, і густішає їхній настій (М. Стельмах). 3. Власне; у власному розумінні цього слова. Був це ліс високої ціни .. і сам по собі, деревиною, був величезним багатством — бук та граб (Ю. Смолич); Саме по собі імперське самозахоплення — явище досить відворотне для навколишнього світу, типологія його сумновідома, але воно живить амбіції затурканих громадян (Л. Костенко).

(сам (сама́)) себе́ не тя́мить (не пам’ята́є). Перебуває в стані дуже сильного збудження, хвилювання; діє несвідомо. Ходить (Денис), перебіга з-під одного дерева під друге, руки ломить, сам себе не тямить (Г. Квітка-Основ’яненко); (Орест:) Тоді було таке щастя, воно зрушило тебе, нерви не витримали, я сам теж не тямив себе тоді (Леся Українка); Олександра дико скрикнула. Той крик ще більше розлютив Гната. Не тямлячи себе, кинувся він на Олександру (М. Коцюбинський); — Жінка є в мене .. Чуєш, дівчино? Знатимеш…— Стенулась од його бігти, сама себе не пам’ятаючи (Марко Вовчок).

сам собі́ пан (голова́, хазя́їн і т. ін.). Незалежна, вільна у своїх діях, вчинках людина. Остогидло писарювання мені, оселився дома. Голодний, обірваний, та сам собі пан!.. (А. Тесленко); А тут я сам собі пан: схочу — до частини якоїсь пристану, чиститиму картоплю, митиму машини або годуватиму коні, то й мене прогодують; а схочу — поживу в бабусі якоїсь немічної, носитиму їй воду, дрова рубатиму (Григір Тютюнник); Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів, .. Але.., з другого боку, один — сам собі голова (Г. Хоткевич); Сам собі хазяїн, а добра усякого, хоч скотини, хоч поля, чимало (Г. Квітка-Основ’яненко); Ніхто тепер до мене не мішайся… Я сама собі голова (Панас Мирний). сам свій пан. Ось тут, у тім затишнім кабінеті, обставленим хоч і не багато, та по моїй уподобі, я сам свій пан (І. Франко).

сам собо́ю. 1. Мимоволі; підсвідомо. Очі самі собою упали на графин і залюбувалися тими непримітними голочками, якими грала біла горілка (Панас Мирний). 2. Без стороннього втручання, спонукання, заохочування. Полюбив (Гордій) хлопця, як рідного сина, навіть дозволив себе називати татусем .. Власне, .. так воно якось само собою вийшло (Д. Бедзик).

сам у рот лі́зе (про́ситься). Такий, що хочеться з’їсти; апетитний. — Може, ти в нас і пообідаєш? У мене варенички — самі в рот лізуть (О. Ковінька).

сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т. ін.). 1. у чому, з ким—чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. — У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу.— Інакше, пане, не можна (З. Тулуб); Гадав (Левко), що нема в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (М. Стельмах); Потап може лише покрикувати на Таволг, підганяти, придумувати усяку мудрацію, у якій сам сатана ноги поламає! (М. Рудь). 2. де. Нема порядку; велике безладдя. — Стійте, стійте, дайте перше .. шовкову спідницю, бо я не знайду, тут сам чорт ногу зломить (Леся Українка). 3. Дуже складний, заплутаний. — Аби тільки в ліс перескочити. А там він такі стежки знає, такими шляхами поведе, що сам чорт ногу зломить (В. Козаченко). сам чортя́ка но́гу зло́мить (дуже складно, заплутано). (Передерій:) Адже як почне (Стрижаченко) крутити, .. то й праве діло так закруте (закрутить), що сам чортяка ногу зломе (зломить), а в його (нього) правди не дошукається (Панас Мирний).

(як (мов, ні́би і т. ін.)) сам не свій. Хто-небудь втратив душевний спокій, дуже схвильований, приголомшений чимсь. Ваша звістка зовсім прибила мене, ходжу сам не свій, не знайду місця собі (М. Коцюбинський); // Збентежений, засоромлений. Стоїть сам не свій Павло, дивиться на юрбу веселих, привітних ковалівців (В. Кучер); За столом, при батькові, Андрій сидить тихий та смирний, зніяковілий, ніби й сам не свій (О. Сизоненко).