самостійно

САМОСТІ́ЙНО, заст. САМОСТА́ЙНО.

Присл. до самості́йний, самоста́йний.

З дванадцяти років Петро звик улаштовувати своє життя самостійно, далеко від сім'ї (Ф. Бурлака);

Обридло Жабам, як на гріх, В болоті жити самостайно; Ніхто їх не чіпав, дурних, Жили, плодилися, звичайно... Та ні, ще треба, мов, не так, І заходились: “Квак та квак!” (Л. Глібов);

В бою Козакову здебільшого доводилось діяти цілком самостійно, і в таких випадках він, не вагаючись, приймав потрібні рішення (О. Гончар);

Невдала історія із заявою міністра оборони Польщі про участь Німеччини в контролі над північною територією Іраку допомогла канцлеру довести Вашингтону, що його новоспечений улюбленець не в змозі самостійно контролювати власну зону впливу (з газ.);

Нам надали право самостійно привести чинні тарифи на житлово-комунальні послуги у відповідність з витратами на них (з газ.).