сила

СИ́ЛА, и, ж.

1. Здатність живих істот напруженням м'язів робити фізичні рухи, виконувати різні дії; фізична енергія людини, тварини.

Хто б не завважив молодецьку силу у руках і в ногах, усяк би сказав, що не зовсім іще лихо (П. Куліш);

Його руки залізна сила, немов мітлу, вгору́ м'я [мене] підняла (І. Франко);

Для неї він був тільки парубок – матрос богатирської сили та вроди (О. Гончар);

Досі ходять .. легенди про страшну Павлову силу (Григорій Тютюнник);

Сила, що її розвиває бджола при ходьбі, досить велика (з наук.-попул. літ.);

// перев. мн. Фізична здатність або можливість робити, здійснювати що-небудь.

– То не з твоєю силою справитись з мішками і з шкапою (Г. Квітка-Основ'яненко);

Він швидко виснажувався, сили його кидали (Л. Дмитерко);

Він відчув знову, як прибувають його сили, дивився в вікно, вдалину (А. Хижняк);

* Образно. Чому не плакало так море, коли тихі та лагідні хвилі марнували сили й вік недовгий (Леся Українка);

// Фізичний вплив, насильство.

За часів феодалізму, коли сила була єдиним законом, оборонні муровані укріплення стали неодмінною приналежністю не тільки садиб феодала чи монастиря, а й багатьох міських поселень (з публіц. літ.);

// Життєва енергія, життєдайність кого-, чого-небудь.

В грудях у неї радісно билась хвиля нової сили (М. Коцюбинський);

Від цих людей била жива сила, енергія й живодайна радість (Олесь Досвітній);

Молодий я, молодий, Повний сили та одваги (П. Тичина);

Насіння бобів, збіжжя, овочів, цибулини лілій бубнявіли від весняної життєдайної сили (О. Довженко).

2. Здатність людини до духовної діяльності, до вияву своїх розумових або душевних властивостей (волі, розуму, характеру і т. ін.).

Подай душі убогій силу, Щоб огненно заговорила (Т. Шевченко);

Треба дуже великої сили волі, щоби спокійно переносити на собі ту зневагу (Л. Мартович);

Командувач виявив за даних обставин всю силу характеру й рішучість полководця (Ю. Яновський);

Звідки береться в них [машиністів] непоборна сила духу (О. Довженко);

Він має силу волі, щоб вчасно виправити легковажну поведінку (Іван Ле);

// Душевне піднесення.

В серце кожного вливали незламну силу ці слова (В. Сосюра);

Я й досі ще здригаюся від бадьорості й сили, що їх відчув я, переглядаючи картину (Ю. Яновський);

// перев. мн. Сукупність фізичної, духовної й розумової енергії людини, необхідної для здійснення якоїсь дії, вчинку і т. ін.

В золотому труді віддамо ми Вітчизні всі сили (В. Сосюра);

Гідролітаки, планери, ракети – ось точки докладання сил Корольова на різних етапах життєвого шляху (з наук.-попул. літ.);

// Спроможність, можливість робити що-небудь, діяти.

Сперечалися завзято, та сили були нерівні (О. Копиленко);

Хай спогад в серці будить силу Здолати лихо та біду (Л. Дмитерко).

3. Енергія, що діє на матеріальні тіла.

Діють ще й досі мало вивчені сили внутрішніх напружень, здатні розірвати найбільшу товщу сталі (В. Собко);

Відцентрова сила;

Сила тяжіння;

Сили, з якими електричне поле діє на заряджені тіла, називаються електричними силами (з навч. літ.);

// тільки одн. Міра механічної взаємодії між тілами.

За другим законом Ньютона сила дорівнює масі, помноженій на прискорення (з наук.-попул. літ.);

Величина, яка характеризує дію одного тіла на друге, в результаті якої змінюється швидкість тіла, тобто виникає прискорення, називається силою (з навч. літ.).

4. Могутність, влада, авторитет.

Яке твоє царство, така твоя й сила (Номис);

Боярин, обдарований такими широкими правами, ставався силою в селі (І. Франко);

// Право розпоряджатися на свій розсуд.

– Голубе мій! Коли б же моя сила, я б тебе над усім постановила... (Марко Вовчок);

[Микита:] Знаєте, тітко, що іноді щось на мене таке находить, що, здається, коли б моя сила, то я б усіх людей порізав (М. Кропивницький);

// Здатність впливати, діяти на кого-, що-небудь, справляти враження на когось.

Звуків цих зачаровану силу я все дужче і дужче люблю (В. Сосюра);

Говорила не його душа, а сила сільських звичаїв (М. Стельмах);

Життя Шевченка – це повість .. про велику силу слова (з наук. літ.);

// Той або те, що відіграє вирішальну, головну роль у чому-небудь.

Далі річ на те звернув [Собака], Що він у господарстві – сила (Л. Глібов);

Ви, найбільш шанований мною письменник український, сила й краса літератури нашої (М. Коцюбинський).

5. Чинність, дієвість.

– В зв'язку з вибуттям саперного батальйону з міста Славгорода, депутатський мандат Кузнецова механічно втратив силу (А. Головко);

// Фінансова дієвість (цінних паперів, грошей).

[Храпко:] У мирового купча не має .. сили (Панас Мирний).

6. Ступінь вияву чого-небудь; напруженість, інтенсивність.

То ніби затихаючи, то знов з подвоєною силою розгукуючи, стогнав вітер (Г. Хоткевич);

Дмухало солоним густим повітрям, вітром неймовірної сили. Був шторм (Ю. Яновський);

Всю силу першого удару бійці на себе прийняли (В. Сосюра);

// Глибина, значущість (розумових або душевних властивостей, переживань, вражень).

Перед силою цієї туги, перед силою людської любові два вбивці мимоволі опустили донизу свою зброю і голови (М. Стельмах);

Для артиста шлях і знаряддя до справжнього мистецтва є темперамент, чулість, сила відчування (з наук.-попул. літ.).

7. розм. Найсуттєвіше, головне; сутність.

– Не в розумі тут сила! То все бридня... (Л. Глібов);

[Любов:] Та розумійте ж ви, що не в тім сила, що виграти! В лотереї, як і в усякій азартній грі, головне – риск і осягнення мети (Леся Українка);

– В тім і сила дружби, щоб підтримати товариша, який схибнувся, напутити його (В. Логвиненко).

8. Джерело діяльності, спонукання, могутності, впливу.

Його ніби якась сила тягла до криниці (І. Нечуй-Левицький);

Якась прекрасна сила наче спрямувала його руку і диктувала кожен крок (О. Гончар);

Ніби якась .. сила відводила від неї всі бомби та снаряди (Ю. Збанацький);

// перев. мн. Стихійні джерела енергії.

Вона щораз хрестилася, благаючи всі сили землі і неба: допоможіть (з публіц. літ.).

9. перев. мн. Озброєні війська.

Про давні бої переказували [некрути], сподіваючись незабаром собі стрітись у чистому полі з ворожою силою... (Панас Мирний);

– Комбінованими діями всіх армій фронту завдання оточити й знищити головні сили ворога на північ і на північний схід від кримських горловин виконано блискуче (Ю. Яновський).

10. перев. мн. Люди, що належать до якого-небудь виробничого колективу, до однієї професії; люди, зайняті якоюсь спорідненою працею, діяльністю.

Кропивницький, Саксаганський, Садовський, Карпенко-Карий, Заньковецька... всі то як на вибір. Що то утнуть такі сили! (Панас Мирний);

Мене не цікавила перевага петербурзьких наукових сил над київськими (В. Самійленко);

До участі в картині були залучені кращі місцеві режисерські і акторські сили (з наук. літ.).

11. перев. мн. Частина суспільства або суспільна група, що характеризується певними ознаками або спрямованістю у своїй діяльності, своїх намірах.

Нікчемні темних сил надії, Що мріють дух наш зупинить (С. Загородній);

Ей ви, чорні світу сили, чи ви в розумі-умі? (П. Тичина);

Сили миру.

12. тільки одн., розм. Велика кількість, безліч, дуже багато.

Що робити? Головко бідна! Позичать? Та хто таку позичить силу? Пішов я, брате, зароблять (Т. Шевченко);

Сила роботи у мене перед земським зібранням (М. Коцюбинський);

Для фортепіано М. В. Лисенко видав силу п'єс, переважно на теми з українських пісень (А. Кримський);

Сила книжок на полицях і на щитах, виставлених для огляду, викликала в нього цікавість і жадобу знання (Г. Коцюба);

На галявинах купчились липи, обіцяючи бджолам силу пахучого цвіту (І. Муратов);

// у знач. пред.

Не любила я жодного, хоч їх була сила (П. Чубинський);

Народу сила, ледве продерешся (О. Стороженко);

Все чудові будинки [у місті] в різних стилях, сила на них орнаментики і скульптури (Леся Українка).

(1) Бича́ча (воля́ча) си́ла – незвичайна, велика фізична або життєва енергія.

З його грудей рветься невгамовна бичача сила (Григорій Тютюнник);

[К у ц ь:] А я чув інакше: сила воляча, а розум курячий (Я. Мамонтов);

Дарма, що незграбним здається управитель, – воляча сила вкладена в його руки (М. Стельмах);

Біснуватий був велетенського зросту і силу мав волячу, так що кілька мужів, котрі хотіли його зв'язати, змушені були спішно покинути двір: одному велетень зламав ключицю, а двоє інших відбулися синцями (Валерій Шевчук);

Бра́ти / взя́ти си́лу див. бра́ти;

Верхо́вний головнокома́ндувач Збро́йних сил Украї́ни див. головнокома́ндувач;

Виробля́ти / ви́робити свою́ си́лу (си́лоньку) див. виробля́ти;

Відбира́ти (забира́ти) / відібра́ти (забра́ти) си́ли (си́лу) див. відбира́ти;

(2) Військо́во-морські́ си́ли – самостійний вид збройних сил держави, основні завдання яких визначені вимогами Воєнної доктрини і принципами їх розбудови.

Одну зі спроб визначити природу магнітного відхилення в районі “Бермудського трикутника” провели американські військово-морські сили з використанням літаків (з наук.-попул. літ.);

(3) Військо́во-пові́тря́ні си́ли – високоманевровий вид збройних сил держави, призначений для ведення спільних бойових дій з іншими видами збройних сил, а також для самостійних дій у вирішенні оперативних та стратегічних завдань.

В Україні, за відсутності ядерної зброї, військово-повітряні сили стають великою стримуючою силою, яка може нанести агресору відповідний удар (з наук.-попул. літ.);

Демонстра́ція си́ли див. демонстра́ція;

Доклада́ти / докла́сти [уся́ких (вели́ких, усі́х і т. ін.)] стара́нь (зуси́ль, сил, рідше снаги́) див. доклада́ти;

(4) Жива́ си́ла – люди і тварини – на противагу техніці, механічній силі.

[Хмельницький:] Чекати шляхту тут – це одрізати себе від живої сили (О. Корнійчук);

Збира́ти / зібра́ти [всі (оста́нні)] си́ли (всю си́лу, ре́штки сил і т. ін.) <�діал. Добува́ти всіх (оста́нніх) сил> див. збира́ти;

Збира́тися / зібра́тися з си́лами (з си́лою, на си́лі) див. збира́тися;

(5) Збро́йні си́ли – сукупність усіх військ держави; армія; Збува́тися / збу́тися си́ли (сил) <�Збува́ти / збу́ти си́лу> див. збува́тися¹;

(6) З вели́кою си́лою – дуже важко, докладаючи багато зусиль, долаючи перешкоди.

Скотина третій день не напована: глибоко водопій занесено, та й сама скотина у тяжкій неволі; з великою силою до неї можна було добратися, щоб укинути оберемок соломи... (Панас Мирний);

Здоро́в'я (си́ла) не слу́жить див. служи́ти;

Ле́две (ледь, наси́лу, че́рез си́лу) пересува́ти (пересо́вувати) но́ги (нога́ми) див. пересува́ти;

Ле́две (ледь, наси́лу, че́рез си́лу) су́нути но́ги (нога́ми) див. су́нути;

Набува́ти / набу́ти си́лу (сил) див. набува́ти¹;

(7) Над (по́над) си́лу:

а) з великими зусиллями.

На облупленій залізній дощечці .. над силу можна було розібрати: “Власність міщанина Петра Арсеновича Босняцького” (Ю. Смолич);

Над силу стримуючи ворожий натиск, Бармаш, як, певно, і весь гарнізон, свідомо і підсвідомо жив і боровся для перемоги (В. Козаченко);

б) примушуючи себе.

Майор над силу посміхнувся (Іван Ле і О. Левада);

Той над силу зробив міну на обличчі і присів (з публіц. літ.);

в) (кому) неможливо, зверх можливостей; занадто важко.

[Міріам:] Всіх [любити], окрім тебе, – се можливо. Але тебе і всіх – се понад силу (Леся Українка);

Дівчинка спробувала й собі бігти за всіма, але це виявилося їй над силу (Ю. Яновський);

Ще одна воєнна зима? .. Ні, це було понад силу розтерзаній, розруйнованій громадянською війною країні (О. Гончар);

(8) На по́вну си́лу – з великим напруженням, найбільшою інтенсивністю (робити щось).

Микола Гуртовий якийсь час бурить не на повну силу (Д. Ткач);

Напру́жувати / напру́жити [всі (оста́нні)] си́ли див. напру́жувати;

(9) На си́лу:

а) щоб мати фізичну енергію, щоб була фізична енергія.

Перший грім, .. дівчата біжать стрімголов умитися з криниці і втертися червоним поясом – на красу, а хлопці беруться за ріг хати й силкуються підняти – на силу (Ю. Яновський);

б) фізичною енергією.

На виріст, і на силу, й на личко у батька вдавсь (Марко Вовчок);

(10) Неви́ди́ма си́ла (рука́ і т. ін.) – таємнича сила.

Листя дерев нараз зашелестіло-затремтіло, ніби до нього доторкнулась якась пекельна невидима сила... (Олесь Досвітній);

В душі його не було спокою: чиясь невидима рука раз од разу стискала й стискала розтривожене серце (М. Стельмах);

Не пошкодува́ти сил див. пошкодува́ти;

(11) Нечи́ста си́ла:

а) те саме, що Злий (нечи́стий, лихи́й і т. ін.) дух (див. дух).

Зять називав тестя божевільним та казав, що він запродав душу нечистій силі (М. Коцюбинський);

* У порівн. В темні, безмісячні ночі, мов нечиста сила, .. прослизали заскорузлі, просалені ду самої душі баришники в голодне місто (М. Стельмах);

б) уживається як лайливий вираз.

Ось Василина й непорядок угледіла, кинулась до сіней і там загримів її обурений голос: – Куди це і для чого це, нечиста сило, решето цупиш? (М. Стельмах);

Підупада́ти / підупа́сти на си́лі див. підупада́ти;

Попо́внювати си́ли див. попо́внювати;

Почува́тися / почу́тися на (в,

у) си́лі (си́лах) див. почува́тися;

(12) При си́лі (си́лах) – хто-небудь наділений фізичною енергією; міцний; працездатний.

Шинкар, видно, при силі був, бо тільки струхнувся, так усі й одскочили (Панас Мирний);

Незважаючи на контузію, чоловік ще, видно, при силі, руки дублені, міцні, почувається, як обіймуть, – спроста не випручаєшся (О. Гончар);

Розгорта́ти / розгорну́ти війська́ (фронт, збро́йні си́ли) див. розгорта́ти;

Розко́вувати / розкува́ти си́ли див. розко́вувати;

(13) Си́ли (си́ла) зра́джують (зра́джує) / зра́дять (зра́дить) кого – сили вичерпуються у кого-небудь, покидають когось.

Мене зраджують сили, і я тихо присідаю на землю (І. Микитенко);

Не втекти бідасі [ластівочці]: Скоро зрадить сила; Бистре око в рябця І міцніші крила (П. Грабовський);

Сили зрадили йому. Він похилився на гриву коневі і зарюмсав, мов дитина (В. Малик);

(14) Си́ли, як у бика́ у кого – хто-небудь дуже сильний.

Коса не клепалася відколи й куплена і .. він міг косити нею тільки тому, що в нього було сили, як у бика (Григорій Тютюнник);

Спі́льними (об'є́днаними) зуси́ллями (си́лами, турбо́тами і т. ін.) див. зуси́лля;

(15) Таємни́ча си́ла – про щось загадкове, недоступне людському пізнанню, потойбічне.

Природа у традиційних уявленнях і віруваннях бойків виступає як живий, населений багатьма таємничими силами світ, органічною частиною якого є людина (з наук. літ.);

(16) Тяглова́ си́ла – худоба, яка використовується для перевезення чого-небудь, оранки і т. ін.

Для успішного ведення господарства необхідно використовувати й живу тяглову силу (із журн.);

Сивоусі дядьки скаржились, що нема реманенту, мало тяглової сили – лишилось-бо після фрица кілька конячин (Ю. Бедзик);

Ужива́ти / ужи́ти си́лу див. ужива́ти;

У по́вні сил див. по́вня;

У ро́зквіті (рідше у ро́зцвіті) ро́кі́в (літ, сил і т. ін.) див. ро́зквіт;

(17) Че́рез си́лу:

а) з великим зусиллям.

Сяк-так добрела [Оксана] через силу до Миколиної хати (Г. Квітка-Основ'яненко);

б) примушуючи себе.

– Чортзна-що верзе! – через силу осміхнувся батько (П. Панч);

(18) Чо́рна си́ла – нечиста сила.

△ (19) Відцентро́ва си́ла, фіз. – сила, з якою рухоме тіло діє на інші тіла, що обмежують свободу його руху і змушують рухатись криволінійно.

На полюсах, де відцентрова сила практично відсутня, а відстань до центру Землі найменша, сила тяжіння найбільша (з наук. літ.);

Будь-який рух обертання веде до виникнення відцентрової сили, що намагається відштовхнути предмет від осі обертання (з наук.-попул. літ.);

У середніх широтах відцентрова сила менша за величиною (оскільки відстань до осі обертання менша) і спрямована під кутом до обрію, а на екваторі вона досягає найбільшої величини (з навч. літ.);

(20) Доцентро́ва си́ла фіз. – будь-яка сила, що надає тілу нормального прискорення.

У випадку обертання планет навколо Сонця роль доцентрової сили відіграє гравітація (з навч. літ.);

(21) Кі́нська си́ла – одиниця потужності, що дорівнює 75 кілограмометрам на секунду, або 0,736 кіловат.

Для використання в індивідуальному господарстві розроблено конструкцію трактора з двигуном потужністю 8 –10 кінських сил (з газ.);

– Ємкість мініакумулятора є така, що він може живити своєю електрикою машину на двадцять п'ять кінських сил протягом цілих ста годин! (В. Владко);

(22) Коерцити́вна си́ла, фіз. – величина напруженості магнітного поля, необхідна для ліквідації залишкової намагніченості.

Аморфні матеріали мають також надзвичайно малу коерцитивну силу, що запобігає втратам енергії (з наук.-попул. літ.);

(23) Магніторуш́ійна си́ла – величина, що характеризує магнітну дію електричного струму.

Магніторушійна сила дорівнює циркуляції вектора напруженості магнітного поля по замкненому контуру, який охоплює електричні струми, що створюють це магнітне поле: (з наук. літ.);

Па́ра сил див. па́ра¹;

(24) Підійма́льна (підніма́льна) си́ла – фізичний чинник, який сприяє підняттю чого-небудь у повітря.

Волька знав уже, що підіймальна сила літака створюється рухом часточок повітря – над крилом і під ним (О. Ільченко);

Різниця між вагою 1 м³ повітря і вагою такого ж об'єму газу називається підіймальною силою 1 м³ газу (з навч. літ.);

(25) Продукти́вні си́ли – знаряддя та засоби праці, а також люди, що вводять їх у дію, здійснюючи виробництво матеріальних благ.

Кожна суспільно-економічна формація, рухаючи вперед розвиток продуктивних сил, створює свою матеріально-технічну базу, яка характеризує певну епоху в розвитку суспільства (з наук.-попул. літ.);

(26) Пропульси́вна си́ла – проекція на горизонтальну площину тяги несучого гвинта вертольота, завдяки чому вертоліт здійснює горизонтальний політ; Рівнова́га сил див. рівнова́га;

(27) Рівноді́юча (рівноді́йна) си́ла, фіз. – те саме, що рівноді́йна (див. рівноді́йний);

(28) Робо́ча си́ла:

а) робітник, працівник, робітниця, працівниця.

Умер старий Лушня, .. покинув дочку-дівку на світі. Одним одна робоча сила в сім'ї, бо мати вмерла, а сироти, як кукіль, зосталися... (Панас Мирний);

Нову робочу силу давали війни: полонених не вбивали, як раніше, а обертали в рабів (з навч. літ.);

б) здатність до праці, сукупність фізичних і духовних здібностей людини, використовуваних у процесі виробництва матеріальних благ; праця, енергія, спрямовані на створення, виробництво чого-небудь.

Робітники, шукаючи заробітку, змушені пропонувати свою .. робочу силу капіталістам (з навч. літ.);

(29) Си́ла зву́ку – величина енергії, що переноситься звуковими хвилями через одиницю поверхні за одиницю часу;

(30) Си́ла іне́рції – міра діяння прискорюваного тіла на те тіло, що прискорює його;

(31) Си́ла сві́тла – величина світлового потоку, віднесеного до одиниці тілесного кута, де поширюється потік.

Для характеристики джерела світла в світлотехніці застосовується величина, що називається силою світла (з навч. літ.);

(32) Си́ла стру́му – величина, що чисельно дорівнює кількості електрики, яка проходить за 1 сек. через поперечний переріз провідника.

Сила струму в провіднику прямо пропорціональна напрузі на кінцях провідника (з навч. літ.);

Си́ла тяжі́ння див. тяжі́ння;

(33) Центротя́жна си́ла – доцентрова сила, що змушує тіло рухатись від периферії до центра.

○ (34) З усіє́ї си́ли <�З усіє́ю си́лою> <�З усі́х сил>, у знач. присл. – щосили.

Старий батько З усієї сили З молодицями танцює (Т. Шевченко);

Остап опиравсь бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав (М. Коцюбинський);

Панас раптом закричав з усієї сили (Ю. Яновський);

Сахно підняла весло і хотіла востаннє з усієї сили відштовхнутися (Ю. Смолич);

Аж запищала [бабуся] від натуги, кричучи зо всієї сили (Г. Квітка-Основ'яненко);

Малуша не боялась роботи, як і раніше, вона працювала з усіх сил (С. Скляренко);

Комар присів на лоб, щоб з усієї сили Свій гострий носик устромить (Л. Глібов).

◇ Бий мене́ нечи́ста си́ла див. би́ти;

Бий / поби́й тебе́ (його́, її́ і т. ін.) си́ла Бо́жа див. би́ти;

Вбива́тися (вбира́тися) / вби́тися (вбра́тися) в си́лу див. вбива́тися¹;

Вибива́тися / ви́битися з сил (з си́ли, з мо́чі, з мо́ці) див. вибива́тися;

Висиса́ти (висмо́ктувати, витяга́ти, випива́ти) / ви́ссати (ви́смоктати, ви́тягти, ви́пити) [всю] кров (си́лу, [всі] си́ли (со́ки)) див. висиса́ти;

Висо́тувати / ви́сотати си́ли (си́лу) див. висо́тувати;

(35) Всіма́ си́лами – всіляко.

Він не помічає Хо, що всіма силами намагається звернути на себе його увагу (М. Коцюбинський);

Всіма силами хотіла [Параска] звернути розмову у другий бік (Г. Хоткевич);

Герус уже не каявся, а всіма силами доводив свою непричетність (М. Стельмах);

(36) Від си́ли – щонайбільше.

Побачив [військовий] невелику кам'яну чашу. Визначив на око, скільки могло бути там води. Три-чотири відра, не більше. Ну, від сили п'ять (В. Поліщук);

Цим чоботям од сили три карбованці ціна (Б. Грінченко);

Менш їх [козаків] було зараз: од сили з півсотні (А. Головко);

Зда́ний на свої́ [вла́сні] си́ли див. зда́ний¹;

Зміря́ти (змі́рювати) / змі́ряти (змі́рити) свої́ си́ли див. зміря́ти;

(37) З на́ми хре́сна си́ла!, розм. – вигук, яким користуються люди як заклинанням під час переляку або сильного здивування.

А й справді, чи, із нами хресна сила. І наче ж не пила, а стільки страховіть (Л. Костенко);

Зна́тися з чорта́ми (нечи́стою си́лою, нечи́стим) див. зна́тися;

Зна́ти (тя́мити) си́лу див. зна́ти;

(38) З оста́нніх сил – з найбільшим, неймовірним напруженням.

З криком “ох, Боже мій!.. ох, Боже!..” вона шарпнулась з останніх сил і наосліп кинулась в очерет (М. Коцюбинський);

(39) З ці́лої си́ли діал. – з усіх сил, щосили.

Олекса свиснув з цілої сили, і в тій же хвилі роздалося кругом із гущавини п'ять таких самих свистів (І. Франко);

(40) Ма́ти вели́ку си́лу (д) див. ма́ти²; Ма́ти [вели́ку] си́лу див. ма́ти²;

(41) Ма́ти вели́ку си́лу ду́ха (д) див. ма́ти²;

(42) Ма́ти насті́льки си́ли (д) див. ма́ти²;

(43) Мі́ряти си́ли (д) див. мі́рятися;

Мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами) див. мі́рятися;

Набира́ти (набира́ти) на си́лі див. набира́тися;

Набира́тися / набра́тися си́ли (сил) див. набира́тися;

(44) На вели́ку (превели́ку) си́лу – із значними труднощами.

– Приятель пише, що книжку ту [“Кобзар”] він на велику силу роздобув, хоч вона вже давно у світ вийшла (Панас Мирний);

Прийшла до неї бабуся, така старенька, .. що на превелику силу дибле (Г. Квітка-Основ'яненко);

Свирид на превелику силу витяг з води Луку (М. Коцюбинський);

Тільки три дні тому на превелику силу дістали “язика” (О. Гончар);

Надрива́ти (надса́джувати)/ надірва́ти (надсади́ти) си́ли див. надрива́ти;

(45) Не в си́лі, з дієсл. – не можна.

Нас пригоди спинити не в силі (П. Грабовський);

Солдат віддав знамено до музею, Хоч був не в силі здержати сльозу (В. Бичко);

Осадивши коней, ми стояли й дивились, не в силі промовити жодного слова (В. Земляк);

(46) Недо́бра си́ла – те, що приносить людям нещастя, горе.

Здається, вперш людська нога на мох оцей ступила, здається, скрізь підстеріга тебе недобра сила (І. Гончаренко);

Не жалі́ти рук (сил) див. жалі́ти;

Не жалі́ючи рук (сил) див. жалі́ти;

(47) Не його́ (її́, на́ша і т. ін.) си́ла – хто-небудь не має переваги в чомусь.

Явдоха приступила з качалкою до Гната, але Гнат глянув на неї так грізно, що стара побачила, що не її сила (М. Коцюбинський);

Хто ж виймає шаблю да горнеться до гетьманського боку, а хто, ніби з ляку, тиснеться назад, кричучи: – Не наша сила, не наша сила! До табору! Втікаймо до табору! (П. Куліш);

(48) Не під си́лу:

а) (кому) абсолютно, зовсім неможливо або важко.

Одній – не під силу боротись людині (І. Нехода);

б) нестерпно.

І вдруге дівчина йому відмовила. І ще гірш не під силу стало козакові (Марко Вовчок);

в) непосильний, надсильний.

– Християнству ця ноша [врятування цивілізації] вже не під силу (М. Стельмах);

г) бракує вміння, здібностей і т. ін.; хтось не може охопити або осягнути якоїсь справи.

Катюша грала її [“Крейцерову сонату”] частинами, вона їй подобається, але заграти цілу, з початку до кінця, без перериву, їй не під силу (Леся Українка);

ґ) не вистачає фізичних сил.

Сто п'ятдесят [машин]? Звичайно, стільки він не зможе спустити. Це нікому не під силу, а сто можна (Г. Коцюба);

(49) Не по си́лі – важкий для виконання або розуміння; який перевищує фізичні або духовні можливості.

Мар'я увійшла в хату з оберемком дров у руках. Видно, вони були їй не по силі, бо вона аж зігнулася (Панас Мирний);

(50) Не при си́лі – не мати фізичної енергії або здібностей.

Саме тоді, коли був [Степан] не при силі робити, баби його гризли невмируще, а п'яний тесть ще й бити сікався (Дніпрова Чайка);

Я не торкнувся в цій статті багатьох питань перекладацької практики .. Все схопити я й не при силі (М. Рильський);

(51) Ні за я́ку си́лу – нізащо, ніяк.

– Плети! У нас із Німеччиною договір, – ні за яку силу не погоджувався на війну Оксен (Григорій Тютюнник);

(52) Нія́ка си́ла – ніщо.

Роги і хвіст вмить приросли так, що ніяка сила їх не відірвала б (з казки);

– Ніяка сила Тут мене .. не вдержить (І. Франко);

Віки стояв [дуб] серед поля дужий, жилавий, присадкуватий і ніяка сила його не брала (Ю. Збанацький);

(53) Нія́кою си́лою – ніяк.

Він, Козаков, якого на тактичних навчаннях ніякою силою не вдавалось командирам змусити повзати по-пластунському щиро, без фальшу, тут повз так, ніби це з дитинства було його найулюбленішою справою (О. Гончар);

Опада́ти / опа́сти з (із) сил див. опада́ти¹;

(54) Під си́лу кому – відповідно до фізичних, духовних і т. ін. можливостей кого-небудь.

Здоровенні, напівголі, спітнілі, бронзові ковалі гатили своїми, тільки їм під силу, молотами по ковадлах (О. Довженко);

Створення .. справді мистецького образу, – не легка справа, вона під силу тільки справжньому майстру (із журн.);

По́ки си́ли [моє́ї (своє́ї)] див. по́ки;

Положи́ти си́ли (си́лу, здоро́в'я) див. положи́ти;

(55) По си́лі кому – доступний для виконання або розуміння кого-небудь; відповідає чиїмсь фізичним або духовним можливостям.

Він .. знає, що шахтарський труд не кожному по силі (П. Дорошко);

Приклада́ти / прикла́сти си́лу (пра́цю, ру́ки і т. ін.) див. приклада́ти;

Про́бувати [свої́] си́ли (рідше себе́) див. про́бувати;

Рва́ти / порва́ти жи́ли (ру́ки, си́лу) див. рва́ти;

Рва́тися з шкі́ри (шку́ри, си́ли і т. ін.) див. рва́тися;

Рук (сил) не пожалі́ти див. пожалі́ти;

(56) Руші́йна си́ла – те, що спонукає до чого-небудь, сприяє росту, розвиткові чогось.

Словом “душа” люди різних мов називають, по суті, одне й те саме – певну невидиму рушійну силу, яка щось здійснює, дає дихання й життя (із журн.);

(57) Свої́ми (вла́сними) си́лами – без чиєї-небудь допомоги, самостійно.

– Він, бач, дума, – усміхаючись, мовив Шестірний, – що громада сама своїми силами виб'ється в люди? (Панас Мирний);

За час війни впевнився [Піппо] в тому, що ніхто не порятує тебе, якщо ти сам не врятуєшся власними силами (П. Загребельний);

(58) Си́ла во́лі – рішучість, наполегливість, вміння зосереджуватися на чому-небудь.

Соломія все йшла. Вона зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто і завзято (М. Коцюбинський);

(59) Си́ла повихо́дила з рук чиїх – хто-небудь ослаб, утратив міць.

Залізо й дерево аж співали в діда, поки сила не повиходила з його рук (М. Стельмах);

Скріпля́ти / скріпи́ти дух (си́ли) див. скрі́плювати;

Скріпля́тися / скріпи́тися на си́лах (си́лою) див. скрі́плюватися;

Спада́ти / спа́сти на си́лах (із сил) див. спада́ти;

Стан (си́ла) рече́й див. річ¹;

(60) У (в, при) си́лі:

а) наділений фізичною та духовною енергією; працездатний.

Як зазнати чоловіка у красі його, у квіту, в силі, як зазнати його доброго (Марко Вовчок);

– Високий, рівний станом, парубок саме в силі (І. Нечуй-Левицький);

б) який має владу, вплив.

Доки отаманувала [Ганна], доки була в силі, знаходила собі забуття в різних командирських клопотах, не мала стільки часу для роздумів, як зараз (О. Гончар);

в) бути спроможним зробити що-небудь.

Ви самі будете в силі покінчити те, що заміряєте (Леся Українка);

Я ще в силі Завзятіше й сильніше роздмухати його [вогонь вояцький] (М. Бажан);

Тоді [у старості] я не зможу розповісти їй те, що тепер у силі (Олесь Досвітній);

Узя́ти (схопи́ти) під (по́під) си́лу (си́ли, си́лку, си́лки) див. узя́ти;

У мі́ру сил див. мі́ра;

Упада́ти / упа́сти на си́лі (си́лах) див. упада́ти¹;

(61) У си́лу:

а) (чого) через що, внаслідок чого.

До розмови дівчина приставала лише в силу необхідності, більше відповідаючи на якісь запитання (В. Козаченко);

б) (заст.) насилу, ледве.

Наштирили Зайку [Зайця] злиденні хорти, У силу він мав одкрутитись (І. Манжура);

(62) У си́лу можли́востей – наскільки можливо.

Я, в силу можливостей, передав враження своє від доповіді (із журн.);

Хто з ним (з не́ю, з ни́ми і т. ін.) зрівня́ється си́лою (в си́лі, красо́ю, в красі́ і т. ін.) див. хто¹;

Чорт (ді́дько, нечи́стий, лихи́й і т. ін.) несе́ (но́сить) / поні́с (прині́с, розноси́в) <�Нечи́ста (вра́жа) си́ла несе́ (но́сить) / понесла́ (принесла́, розноси́ла)> <�Чорти́ несу́ть / прине́сли́ (зневажл. притаска́ли)> див. чорт;

Що ма́є (ма́єш, є, було́ і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху) див. ма́ти².