сила

си́ла

-и, ж.

1》 Здатність живих істот напруженням м'язів робити фізичні рухи, виконувати різні дії; фізична енергія людини, тварини.

|| перев. мн. Фізична здатність або можливість робити, здійснювати що-небудь.

|| Фізичний вплив, насильство.

|| Життєва енергія, життєдайність кого-, чого-небудь.

З останніх сил — з найбільшим напруженням, докладаючи неймовірних зусиль.

З усіх сил — з максимальним напруженням, інтенсивністю.

Через силу — а) з великим зусиллям; б) примушуючи себе.

2》 Здатність людини до духовної діяльності, до вияву своїх розумових або душевних властивостей (волі, розуму, характеру і т. ін.).

|| Душевне піднесення.

|| перев. мн. Сукупність фізичної, духовної й розумової енергії людини, необхідної для здійснення якоїсь дії, вчинку і т. ін.

|| Спроможність, можливість робити що-небудь, діяти. Докладати сил.

Не під силу кому — а) абсолютно, зовсім неможливо або важко; б) нестерпно; в) непосильний, надсильний; г) бракує вміння, здібностей і т. ін.; хтось не може охопити або осягнути якоїсь справи; ґ) не вистачає фізичних сил.

Ні за яку силу — нізащо.

Під силу кому — відповідно до фізичних, духовних і т. ін. можливостей кого-небудь.

Що [є (було і т. ін.)] сили — з максимальним напруженням, найбільшою інтенсивністю.

3》 Енергія, що діє на матеріальні тіла.

|| тільки одн. Міра механічної взаємодії між тілами. Сила тяжіння.

4》 Могутність, влада, авторитет.

|| Право розпоряджатися на свій розсуд.

|| Здатність впливати, діяти на кого-, що-небудь, справляти враження на когось.

|| Той або те, що відіграє вирішальну, головну роль у чому-небудь.

Ринкові сили — умови, які впливають на попит і пропозицію на вільному ринку та визначають як ціни, так і поведінку продавців і покупців, кредиторів і позичальників.

Мати силу — а) (з інфін.) могти, бути спроможним; б) мати вплив, владу, авторитет де-небудь; в) (над ким – чим) впливати на кого-, що-небудь, тримати в залежності когось, щось; г) бути дійсним, чинним.

5》 Чинність, дієвість.

|| Фінансова дієвість (цінних паперів, грошей).

6》 Глибина, значущість (розумових або душевних властивостей, переживань, вражень).

Електрорушійна сила — скалярна величина, яка характеризує здатність стороннього поля та індукованого електричного поля викликати електричний струм.

Магніторушійна сила — скалярна величина, що визначається як лінійний інтеграл напруженості магнітного поля уздовж даного замкненого контура.

Сила електричного струму — величина, що чисельно дорівнює кількості електрики, яка проходить за одну секунду через поперечний переріз провідника.

Сила звуку — величина енергії, що переноситься звуковими хвилями через одиницю поверхні за одиницю часу.

Сила інерції — міра діяння прискорюваного тіла на те тіло, що прискорює його.

Сила світла — величина світлового потоку, віднесеного до одиниці тілесного кута, де поширюється потік.

Сила притягання — сила, з якою тіла притягаються одне до одного; в класичній механіці залежить від мас цих тіл і віддалі між ними.

7》 розм. Найсуттєвіше, головне; сутність.

8》 Джерело діяльності, спонукання, могутності, впливу.

|| перев. мн. Стихійні джерела енергії.

9》 перев. мн. Озброєні війська. Збройні сили.

10》 перев. мн. Люди, що належать до якого-небудь виробничого колективу, до однієї професії; люди, зайняті якоюсь спорідненою працею, діяльністю. Продуктивні сили.

Робоча сила — а) праця, енергія, спрямовані на створення, виробництво чого-небудь; б) робітники.

11》 перев. мн. Частина суспільства або суспільна група, що характеризується певними ознаками або спрямованістю у своїй діяльності, своїх намірах.

12》 тільки одн., розм. Велика кількість, безліч, дуже багато.

|| у знач. присудк. сл.

Від (од) сили — щонайбільше.

Збиратися з силами — а) нагромаджувати в собі сили; відпочиваючи, відновлювати свої сили; б) переборюючи, перемагаючи в собі страх, боязкість, непевність і т. ін., зважуватися на що-небудь.

Своїми (власними) силами — без чиєї-небудь допомоги, самостійно.

13》 фіз. Векторна величина, що надає тілу з певною масою прискорення внаслідок взаємодії з іншими тілами або полем.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сила — (вказівка на фізичну витривалість) наснага, міць, (про значимість чогось) могутність, (вияв чогось) потужність, книжн. інтенсивність. Словник синонімів Полюги
  2. Сила — Си́ла іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  3. сила — Си́ла. 1. Кількість. Дотична статистика виказує, що Чернівці, помимо страшної дорожні, споживають значну силу м'яса. Чи крілича ятка не стане черновецким мешканцям у пригоді, коли зможе продавати м'ясо по дешевшій ціні, як де-инде? (Товариш, 1908, 110). Українська літературна мова на Буковині
  4. сила — Міць, снага, енерґія, с. могутність, поет. могуття, могуть; Т. потужність; П. насильство; (духу) здатність, спроможність; (слова) влада, вплив, ваги; (юридична) чинність, правосильність, правочинність; (удару) інтенсивність; (любови) глибина; (в тому) ІД. Словник синонімів Караванського
  5. сила — I атлетизм, богатирство, всемогутність, всесилля, дух, енергія, змога, зусилля, міць, могутність, могуття, могуть, натуга, перемага, посилля, потенціал, потенція, потуга, потужність, силища, силонька, снага, спромога, спроможність... Словник синонімів Вусика
  6. Сила — Сила; Силантій лат.*; можливо, від Sila — назва лісу в південній Італії або від гр. syle — право володіння. Сильвистр лат.; Silvester — лісовий. У Сильеестра Шандрука поблискувала в світлі електрики зірка Героя Соціалістичної Праці (О. Донченко). Власні імена людей. Словник-довідник
  7. сила — СИ́ЛА, и, ж. 1. Здатність живих істот напруженням м'язів робити фізичні рухи, виконувати різні дії; фізична енергія людини, тварини. Хто б не завважив молодецьку силу у руках і в ногах, усяк би сказав, що не зовсім іще лихо (П. Словник української мови у 20 томах
  8. сила — Де стан, там і сила. Великий чоловік, повинен мати і велику силу. Дужий, як бик. Дуже сильний. Із сильним не борися, із багатим не судися. Сильний тебе поборе, а багач виграє право. Можна силою привести коні до води, та не присилуєш пити. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. сила — (-и) ж.; мол. Масивна, людина з натренованими м'язами. ПСУМС, 63. Словник жарґонної лексики української мови
  10. сила — вбива́тися (вбира́тися) / вби́тися (вбра́тися) в си́лу. 1. Ставати сильним, дужим; зміцнюватися фізично. — Підростай, небораче, та в силу вбирайся (Д. Бедзик); Ну, а тоді мені ще й тридцяти не стукнуло, саме в силу чоловік вбився (І. Фразеологічний словник української мови
  11. сила — БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил. Словник синонімів української мови
  12. сила — Си́ла, -ли; си́ли, сил Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. сила — СИ́ЛА, и, ж. 1. Здатність живих істот напруженням м’язів робити фізичні рухи, виконувати різні дії; фізична енергія людини, тварини. Хто б не завважив молодецьку силу у руках і в ногах, усяк би сказав, що не зовсім іще лихо (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах