сила

БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил. рідше; ГИ́БЕЛЬ підсил. розм., МА́СА підсил. розм., МО́РЕ підсил., розм., СИ́ЛА підсил. розм., СИ́ЛА-СИЛЕ́ННА підсил. розм., НА́ТОВП розм. рідше (не тільки кількість, а й обсяг, міра і т. ін.); ЛЕГІО́Н підсил. (звичайно про людей і взагалі живі істоти); МІЛЬЙО́Н перев. мн., підсил., МІЛЬЯ́РД перев. мн., підсил., МІРІА́ДИ мн., підсил. книжн., СО́ТНЯ перев. мн., підсил., ТИ́СЯЧА перев. мн., підсил. (звичайно про суцільні маси людей та конкретних предметів); ПОЛКИ́ мн., підсил. (про людей); ПО́ЛЧИЩЕ перев. мн., підсил. (про людей — при негативному ставленні); ЛІС підсил. (про предмети, що височіють над чим-небудь). Крізь відчинені вікна струмував мішаний різкий дух безлічі його улюблених квітів (Л. Смілянський); — Бачу я навкруг велику землю, багато племен і родів, що прожили безлік віків, перемогли ворогів, збудували городи́... (С. Скляренко); Повернулися (Сердюки) незабаром з купою практичних новин, пожвавілі (О. Гончар); Рій думок, тривожні запитання лізли в голову (І. Ле); Цілий сонм діловодів, рахівників сновиґав з цими паперами (І. Ле); — Клевета! Ябеда! — загукали кругом (пани) — ..Хіба можна так виражатись: "організованная шайка", "сонмище кріпосників"? Хіба можна? (Панас Мирний); — Взагалі останнім часом (під час окупації), — ти помітила? — в місті наплодилася тьма всяких ворожок і ворожбитів, — невесело говорив Серьожка (О. Гончар); Зрідка сумує зачахла вільха на низині, а то все сосни, тьма-тьмуща (В. Земляк); Ходить (Олімпія) гордо, холодно, насмішливо серед тої хмари лиць, під градом палких, закоханих поглядів (І. Франко); Звірини в Карпатах водилося тьма-тьменна (І. Чендей); Дим, гибель димів кучерявих, будівлі — ..все цеє зливалось у якусь чудову гармонію (Грицько Григоренко); Маса вражень, що звалилась так несподівано цього вечора на його голову, гнула своїм тягарем додолу (В. Гжицький); Сила роботи у мене перед земським зібранням (М. Коцюбинський); В тій хвилі пані Грозицька, незважаючи на натовп праці, встала зі свого крісла, підійшла до Целі (І. Франко); — Я дивлюся на це не так песимістично. Адже ці "трудні" (про вихованців спецшколи), прикрі, нестерпні, вони все ж тільки винятки серед легіонів наших славних школярчат (О. Гончар); Ми — тільки крешемо іскри, Спалахують мільярди "ми" (В. Еллан); Вогні-вогні, міріади вогнів у вікнах (І. Волошин); Одно нещастя потягло за собою сотню других (Г. Хоткевич); Тисячі голосів, безліч звуків зливаються в гарячий, розморений, одурманюючий гул.. (О. Гончар); Гітлер кинув на нашу землю полчища сповнених зненависті до нас розлючених звірів (О. Довженко); Ліс рук виріс над натовпом (Ю. Збанацький). — Пор. 1. бага́то.

БЕ́ШКЕТ (грубе порушення загальноприйнятих норм моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВО, РОЗБІ́Й підсил. розм.; НАСИ́ЛЬСТВО, НАСИ́ЛЛЯ, СИ́ЛА (застосування фізичної сили). Що це за бешкет і розбій? — зустрів його Єлисей, блиснувши очима. — Геть звідси! (З. Тулуб); Піднялася вся нація, .. піднялася відплатити за зневагу прав своїх, за поругу звичаїв, за безчинства чужоземних катів (О. Довженко); Так могли вчинити тільки фашисти. Розбоєм вони починали, розбоєм і кінчали (О. Гончар); Долгорукий дуже обачливо запрошував половців, коли ж таке ставалося, то неодмінною умовою ставив перед ханами стримувати воїнів своїх від грабувань і насильства (П. Загребельний).

ВІ́ЙСЬКО (сукупність озброєних загонів, військових підрозділів), А́РМІЯ, СИ́ЛИ (СИ́ЛА рідше) з означ., ПОЛКИ́ мн., поет., РАТЬ іст., поет., ДРУЖИ́НА іст., поет., ПОТУ́ГА заст.; ЗБРО́ЙНІ СИ́ЛИ (держави); ВО́ЇНСТВО, ПО́ЛЧИЩЕ, НАВА́ЛА, ОРДА́ зневажл. (про ворожі великі з'єднання). Незважаючи на пізній час, нічого не перестрілося війську козацькому (Марко Вовчок); Війська продовжували прибувати. Йшли люди, рухалась техніка (О. Гончар); Повстанська армія; Грізно тіпав (Святослав) половців своїми хоробрими полками (Панас Мирний); Зійшлась з околиць партизанська рать опівночі знайомими шляхами (М. Терещенко); Носив єси (вітре) на байдаках, На половчан, На Кобяка, Дружину тую Святославлю (Т. Шевченко); Послав цар свої потуги в Литву (М. Старицький); Збройні сили України; Тезаєвич пан Іпполит, — Надута, горда, зла личина з великим воїнством валить (І. Котляревський); Фашистські полчища; Велика армія сунула до старовинного міста, яке не вперше бачило під своїми стінами ворожі навали (П. Кочура).

НАСИ́ЛЬНО (всупереч бажанню, волі кого-небудь; із застосуванням фізичної сили щодо кого-небудь), СИЛОМІ́ЦЬ, СИ́ЛОЮ, ПРИ́МУСОМ, СИ́ЛУВАНО, СИЛКО́М розм., НАСИ́ЛУ діал.; ПРИМУСО́ВО, З ПРИ́МУСУ, НЕВО́ЛЕЮ заст. (всупереч бажанню); ГВА́ЛТОМ підсил., ЖИВОСИ́ЛОМ підсил. розм., ГВАЛТО́ВНО підсил. рідше (застосовуючи фізичну силу). Плач стряснув товпою. Заголосили жінки, .. глухо незрозуміле щось гули насильно зігнані сюди люди (Г. Хоткевич); Дівчина мерзлякувато куталась у теплу вовняну хустку, яку силоміць накинула на неї Параска Дмитрівна (Л. Дмитерко); — Не підеш доброхіть — силою поведемо (Марко Вовчок); Він підвів Варвару до ослона і примусом посадовив її (Ю. Смолич); (Панас:) А чого ти причепився до дівчини і силком тягнеш її, розбишако? (І. Карпенко-Карий); Ввечері вже скрипіли ярма, відчинялися ворота — примусово евакуйовані поспішали додому (М. Томчаній); — Все село з примусу має працювати на Генріха (С. Чорнобривець); (Кармелюк:) Буду крадене добро людське ґвалтом однімать, бо другого рятунку не сподівайся нізвідки (С. Васильченко); В цей момент просто на нас летів снаряд.. Я встиг живосилом положити на землю генерала (І. Ле).

НЕЗДА́ТНИЙ на що, до чого, з інфін. (який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь), НЕЗДІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст., НЕСПОСІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст.; НЕСПРОМО́ЖНИЙ, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, БЕЗВЛА́ДНИЙ, НЕ В СИ́ЛІ (СИ́ЛАХ), НЕ В ЗМО́ЗІ (СПРОМО́ЗІ) (з інфін. — який хоче або повинен, але не може щось зробити); НЕПРИДА́ТНИЙ до чого, НЕЗУГА́РНИЙ до чого, з інфін., розм. (який не має навичок до чого-небудь, не вміє робити чогось); НЕГО́ЖИЙ на що, до чого, розм., НЕГОДЯ́ЩИЙ до чого і без додатка, розм., НЕ ГО́ДНИЙ (НЕ ГО́ДЕН) з інфін. і без додатка, розм., НЕГІ́ДНИЙ на що, до чого, рідко (неспроможний фізично що-небудь робити). Почуває сама (Катька), що нездатна тепер думати над чимось так же ясно й просто, як раніше (Л. Смілянський); Хоч нездібний до публічної служби, він, проте, не був зовсім сліпий (І. Франко); Добираючи слів, він зауважив, що війна — річ жахлива, хоч досі людство і неспроможне цілком її уникнути (П. Кочура); Лютиться стара, а вже нічого не годна вдіяти — безсила боронитися (Г. Хоткевич); А він продовжує зустрічатися із Зінькою, і це вона знає, але перешкодити чи припинити ці зустрічі безсильна (А. Шиян); Будучи безвладним заперечити своєму начальнику, зібрав (секретар) миттю папери, уклонився і пішов собі геть (Г. Епік); Солдат віддав знамено до музею, Хоч був не в силі здержати сльозу (В. Бичко); Очі не в змозі були одірватися від його карих очей, що вабили до себе, підкоряли (А. Шиян); Вдався Улас до сільського господарства зовсім непридатним (Григорій Тютюнник); До самих Семидолів Настуня не промовила й слова, і Мірошник почував себе зніяковілим школярем, він був незугарний викликати її на серйозну розмову (М. Зарудний); Звісно, вони не помилують за подібні штучки, та йому дарма. Все рівно він ні до чого негожий став (О. Гуреїв); Зовсім негодящий Онисько до будь-якої роботи (Григорій Тютюнник); — А я б що з таким чоловіком подіяла, що робити не годен? (М. Коцюбинський); От ще остатня надія, — може, буде негідний на службу. Та на лихо собі Корній вдався парубком гарним, — високий, дужий (Леся Українка). — Пор. 1. безпора́дний, 1. невмі́лий, 1. незді́бний.

СИ́ЛА (фізична енергія людини, тварини, здатність робити, здійснювати щось), МІЦЬ, СНАГА́, НАСНА́ГА, МІЧ заст., ПУТЕ́РЯ діал. Він ішов тепер прудко, сильно вимахуючи ціпком, мов усю силу свою молодечу вкладав і в ту ходу, і в ті рухи (М. Коцюбинський); Не лише силою треба боротись, а й умінням (прислів'я); Здоров'ям і міццю жил, мускулів, тіла віяло від нього (Г. Хоткевич); Я молодий, але до щастя йшов здаля, Мені свою снагу дала моя земля (Д. Павличко); Віра в народ, у його життєдайні сили, в майбутнє давали наснагу Котляревському вершити життєвий подвиг (з газети); У пошані той у нас, Хто працює вміло; Вміло, чесно, в повну міч (П. Воронько).

СИ́ЛА (велика значимість кого-, чого-небудь, здатність впливати, відігравати вирішальну роль), МІЦЬ, МОГУ́ТНІСТЬ підсил., МОГУ́ТТЯ підсил. поет., МОГУ́ТЬ підсил. поет. — Тоді, ще як тут панувала Польща, великі польські пани хапали землі.. і позиватись з ними не можна було, бо сила була в їх руках (І. Нечуй-Левицький); Могутність держави; Візантійці ще не могли здобутися на могуття, тому вибрали хитрощі (П. Загребельний).

СИ́ЛА (ступінь вияву чого-небудь), ПОТУ́ЖНІСТЬ, ІНТЕНСИ́ВНІСТЬ, БЕЗМЕ́ЖЖЯ підсил., БЕ́ЗМІР підсил., БЕ́ЗКРАЙ підсил., ГЛИБИНА́ підсил., БЕЗО́ДНЯ підсил. (чого або з означенням — про ступінь вияву почуття, думки тощо). Автобус рвонувся вперед, І все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Я схиляюсь перед силою її любові (Є. Гуцало); Інтенсивність ультразвуків; Інтенсивність термоядерної реакції; Йшлося про самовідданість людини, її трудову честь, а в зв'язку з Порфиром про безмежжя та безкорисливість материнської любові (О. Гончар); — Ой, пустіть мене!.. — благав Гнат і на його блідому виду малювався безмір муки (М. Коцюбинський); Такі драми, як "Адвокат Мартіан" і "Кам'яний господар" (Лесі Українки), — це все твори великої філософської глибини (М. Рильський).