сила

Си́ла.

1. Кількість. Дотична статистика виказує, що Чернівці, помимо страшної дорожні, споживають значну силу м'яса. Чи крілича ятка не стане черновецким мешканцям у пригоді, коли зможе продавати м'ясо по дешевшій ціні, як де-инде? (Товариш, 1908, 110).

2. Кількість, чисельність, потужність.

● В силі — чисельністю. В найновійшім часі висадили на берег Хиньскої держави войско в силі 30. 000 люда (Б., 1895, 2, 3).

● Зростати в силу - міцніти, набирати сили. Чим більше наш нарід в Австриї зростає в силу під взглядом просьвітним і економічним, тим аґітация, обдумана на знищене єго, щораз більшає (Б1895, 13, 1)

// порівн. пол. rosnąć w siłę — міцніти, siła 2, заст., обл. - сила, велика кількість, тьма, siła złego na jednego — сила злого на одного. 3. техн. Сила, потужність.

● О силі — потужністю. Котел о силі двох коней, з ременями (Б., 1905, рекл.)

// порівн. пол. moc — сила, moc silnika — потужність двигуна, о (własnej) mocy — (власною) силою, міццю.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сила — (вказівка на фізичну витривалість) наснага, міць, (про значимість чогось) могутність, (вияв чогось) потужність, книжн. інтенсивність. Словник синонімів Полюги
  2. Сила — Си́ла іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  3. сила — Міць, снага, енерґія, с. могутність, поет. могуття, могуть; Т. потужність; П. насильство; (духу) здатність, спроможність; (слова) влада, вплив, ваги; (юридична) чинність, правосильність, правочинність; (удару) інтенсивність; (любови) глибина; (в тому) ІД. Словник синонімів Караванського
  4. сила — I атлетизм, богатирство, всемогутність, всесилля, дух, енергія, змога, зусилля, міць, могутність, могуття, могуть, натуга, перемага, посилля, потенціал, потенція, потуга, потужність, силища, силонька, снага, спромога, спроможність... Словник синонімів Вусика
  5. сила — -и, ж. 1》 Здатність живих істот напруженням м'язів робити фізичні рухи, виконувати різні дії; фізична енергія людини, тварини. || перев. мн. Фізична здатність або можливість робити, здійснювати що-небудь. || Фізичний вплив, насильство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. Сила — Сила; Силантій лат.*; можливо, від Sila — назва лісу в південній Італії або від гр. syle — право володіння. Сильвистр лат.; Silvester — лісовий. У Сильеестра Шандрука поблискувала в світлі електрики зірка Героя Соціалістичної Праці (О. Донченко). Власні імена людей. Словник-довідник
  7. сила — СИ́ЛА, и, ж. 1. Здатність живих істот напруженням м'язів робити фізичні рухи, виконувати різні дії; фізична енергія людини, тварини. Хто б не завважив молодецьку силу у руках і в ногах, усяк би сказав, що не зовсім іще лихо (П. Словник української мови у 20 томах
  8. сила — Де стан, там і сила. Великий чоловік, повинен мати і велику силу. Дужий, як бик. Дуже сильний. Із сильним не борися, із багатим не судися. Сильний тебе поборе, а багач виграє право. Можна силою привести коні до води, та не присилуєш пити. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. сила — (-и) ж.; мол. Масивна, людина з натренованими м'язами. ПСУМС, 63. Словник жарґонної лексики української мови
  10. сила — вбива́тися (вбира́тися) / вби́тися (вбра́тися) в си́лу. 1. Ставати сильним, дужим; зміцнюватися фізично. — Підростай, небораче, та в силу вбирайся (Д. Бедзик); Ну, а тоді мені ще й тридцяти не стукнуло, саме в силу чоловік вбився (І. Фразеологічний словник української мови
  11. сила — БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил. Словник синонімів української мови
  12. сила — Си́ла, -ли; си́ли, сил Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. сила — СИ́ЛА, и, ж. 1. Здатність живих істот напруженням м’язів робити фізичні рухи, виконувати різні дії; фізична енергія людини, тварини. Хто б не завважив молодецьку силу у руках і в ногах, усяк би сказав, що не зовсім іще лихо (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах