скорочення

СКОРО́ЧЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. скороти́ти, скоро́чувати і скороти́тися, скоро́чуватися.

Нова техніка і скорочення робочого дня вимагають переходу до вищого ступеня організації праці (з публіц. літ.);

Скорочення описових елементів, лаконізм, драматизація розповіді, .. все це було новою сторінкою в історії української прози, яка з появою Коцюбинського знову продемонструвала можливості українського письменства (із журн.);

Коли ми спокійні, то не відчуваємо скорочень серця (з наук.-попул. літ.);

При скороченні дробів коефіцієнти чисельника і знаменника скорочуються на їх спільний дільник (з навч. літ.).

2. Скорочена назва, скорочене позначення кого-, чого-небудь.

Дарницький шовковий комбінат – ДШК. А його робітники це скорочення розшифровують жартома: – Даєш шовк країні! (з газ.).

3. Пропуск в якому-небудь тексті; купюра.

– Я просив би дати певні маленькі пояснення, – тягнув дальше незнайомий .. – Тут є деякі скорочення (Н. Кобринська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорочення — скоро́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. скорочення — (штатів) зменшення; (дробу) МАТ. спрощення; (серця) биття; (назви) абревіятура; (в тексті) купюра. Словник синонімів Караванського
  3. скорочення — [скорочеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  4. скорочення — -я, с. 1》 Дія за знач. скоротити, скорочувати і скоротитися, скорочуватися. 2》 Скорочена назва, скорочене позначення кого-, чого-небудь. 3》 Пропуск в якому-небудь тексті; купюра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. скорочення — Скоро́чення, -ння, -нню; -ро́чення, -чень і -ченнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. скорочення — СКОРО́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. скороти́ти, скоро́чувати і скороти́тися, скоро́чуватися. Нова техніка і скорочення робочого дня вимагають переходу до вищого ступеня організації праці (Програма КПРС, 1961, 65); Скорочення описових елементів... Словник української мови в 11 томах
  7. скорочення — рос. сокращение 1. Уніфікація граматичних засобів, що передбачає визначення необхідного мінімуму морфологічних норм для досягнення зв'язності тексту і чіткості передачі розуміння повідомлень. Eкономічна енциклопедія
  8. скорочення — Скоро́чення, -ня с. Сокращеніе. Словник української мови Грінченка