страшно
СТРА́ШНО.
1. Присл. до страшни́й.
– Ну, так! Оженився неборак! – Сама собі вона шептала І тяжко, страшно усміхалась (Т. Шевченко);
Він ходив зовсім як несамовитий, і його позападалі очі іноді так страшно блищали, що Горпина часом лякалась його (Б. Грінченко);
– Як ти страшно й мудро заговорила, братова, – вражено подивився [Яків] на Дарину, а думки відразу домалювали все сказане про жіночу долю (М. Стельмах);
При стрільбі, суворий і натхненний [командир]. Повторяє приказку свою: – Прикро помилятись на ученні, Страшно помилятися в бою... (М. Гірник);
Соломія мучилась і страшно стогнала. Вона зовсім попекла собі руки до самих кісточок (І. Нечуй-Левицький);
Петро підвівся, сів. Серце його страшно билося; голова горіла (Панас Мирний);
Дітвора була страшно зацікавлена (О. Донченко);
Ранок був темний – димний і туманний. Страшно пахло горілим і паленим (Ю. Смолич);
– Наш Фокс страшно перебірливий. Якийсь час узагалі не хотів їсти м'яса (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
2. у знач. пред. Хто-небудь відчуває страх, боязнь.
Мені аж страшно, як згадаю Оту хатину край села! (Т. Шевченко);
Серед двору лежав блідий, як смерть, Федір. Усім стало якось моторошно, страшно... (Панас Мирний);
Настя почула брязкіт кайданів, і їй стало страшно (М. Коцюбинський);
Кричала сова. Від того крику робилося страшно і моторошно (Григорій Тютюнник).
Значення в інших словниках
- страшно — стра́шно 1 прислівник незмінювана словникова одиниця стра́шно 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- страшно — (відчувати страх, боязнь – у знач. прис.) страх (острах) бере кого; страх (жах) проймає кого; (відчувати великий жах, переляк) душа в (під) п’яти ховається (скаче і т. ін.) в кого; волосся (волос) [на толові] стає (заст. Словник фразеологічних синонімів
- страшно — див. дуже Словник синонімів Вусика
- страшно — 1. жахливо, жасько, жахно, моторошно, запко, верівко, скумасно 2. (кількість) дуже, вельми, притьма, несамовито, пекельно Словник чужослів Павло Штепа
- страшно — 1》 Присл. до страшний. 2》 у знач. присудк. сл. Хто-небудь відчуває страх, боязнь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- страшно — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил. Словник синонімів української мови
- страшно — Стра́шно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- страшно — СТРА́ШНО. 1. Присл. до страшни́й. — Ну, так! Оженився неборак! — Сама собі вона шептала І тяжко, страшно усміхалась (Шевч., II, 1963, 304); Він ходив зовсім як несамовитий, і його позападалі очі іноді так страшно блищали... Словник української мови в 11 томах
- страшно — Страшно нар. Страшно. Словник української мови Грінченка