струна

СТРУНА́, и́, ж.

1. Гнучка, пружна, туго натягнена нитка (металева, жильна і т. ін.) в музичних інструментах, що при коливанні створює звуки.

Вшкварив по струнах. Старий грає, а Ярина З Степаном танцює (Т. Шевченко);

Дід строїть бандуру; пробіг по струнах – І струни говорять в костистих руках, – І старець співа про Богдана (Л. Боровиковський);

Вона перебирає струни, і звуки гітари ллються в сад (О. Корнійчук);

* Образно. Пролягли срібні струни дороги (Р. Братунь);

Ранній жайворонок натягує струни над полем (В. Земляк);

* У порівн. Панич стояв, високий, поставний та рівний, як струна (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. * У порівн. Бицик злегенька сіпнув за шнур .. Шнур натягнувся, як струна на балалайці (О. Донченко);

* Образно. * У порівн. Голос йому тремтить, немов натягнена струна (Я. Качура);

// тільки мн., перен. Про звуки якого-небудь музичного інструмента; взагалі про музику, поезію.

Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами. Мандрівника Сковороди .. Гаряча дума Кобзаря, Що і в огні не спопеліє, І молоток Каменяра, І струни Лисенка живії (М. Рильський).

2. перен. Особливість кого-, чого-небудь, риса людини, властивість її характеру.

Дід Мартин навіть головою покивує – видно, зійшлися з його думками Кобзареві, зачепили у хліборобському серці найвразливіші струни (М. Олійник);

Героїчна струна взагалі дуже виразно звучить у Малишковій поезії, особливого дзвону набрала вона в дні другої світової війни (М. Рильський);

Книга, що будить думку, торкається глибоких душевних струн, не може не викликати різних оцінок у різних людей. Це закономірність справжнього мистецтва (з наук. літ.).

3. спец. Мотузка, дріт, туго натягнуті на що-небудь.

– Все було шиє [батько] кожухи та свитки та б'є вовну на струні; все було деркотить струна в сінях од ранку до вечора (І. Нечуй-Левицький).

Витяга́тися (витя́гуватися) / ви́тягтися (ви́тягнутися) в стру́нку (в струну́, рідше в стру́ночку) див. витяга́тися.△ Ако́рд струн див. ако́рд¹.

◇ (1) Болю́ча (слаба́, слабка́ і т. ін.) струна́ (стру́нка) чия, кого, чого, рідше для кого – найвразливіше місце; те, що особливо мучить, хвилює кого-небудь.

[Ганна:] Ну, от се ж і є болюча струна для Льолика. Він зовсім в іншому становищі (Леся Українка);

Треба віддати належне директорові міського музею. Він досконало знав слабі струни свого родича (О. Донченко);

Ядзя помітила, що її терпкі слова зробили матері прикрість, і повела вже далі бесіду лагіднішим тоном, котра, однак, якраз і відкрила іншу болючу струнку її почуттів (Н. Кобринська);

Вда́рити по струні́ див. ударя́ти;

Гра́ти на болю́чій струні́ див. гра́ти;

Зачіпа́ти (торка́ти) / зачепи́ти (торкну́ти) стру́нку (струну́) душі́ (се́рця, в душі́, в се́рці) див. зачіпа́ти;

(2) Мов натя́гнута струна́ – нервово збуджений, дуже напружений.

Нині маятник її духу гойднувся в протилежний бік .. Марія – мов натягнута струна (М. Слабошпицький);

Натяга́ти (натя́гувати) / натягти́ (натягну́ти) стру́ни див. натяга́ти¹;

Перетяга́ти (перетя́гувати) / перетягти́ (перетягну́ти) струну́ див. перетяга́ти;

Повитяга́тися в стру́нку (струну́) див. повитяга́тися;

(3) Ходи́ти по струні́ (д) див. ходи́ти.