струна
болю́ча (слаба́, слабка́ і т. ін.) струна́ чия, кого. Найбільш вразливе місце; те, що особливо мучить, хвилює кого-небудь. (Ганна:) Ну, от се ж і є болюча струна для Льолика. Він зовсім в іншому становищі (Леся Українка); Треба віддати належне директорові міського музею. Він досконало знав слабі струни свого родича (О. Донченко).
вда́рити по струні́. Вплинути, подіяти на кого-небудь, скориставшись чимсь вразливим, болючим для нього. — Знаю, з якого боку зайти (до заробітчанина), по якій струні вдарити (О. Гончар).
гра́ти на болю́чій струні́ чиїй, кого, рідше для кого, несхв. Завдавати комусь прикрості, неприємностей, нагадуючи про недолік, помилку тощо; дошкуляти. — Пані так милостиво довіряє всяким зайдам, що навіть не помічає: від кого тхне воском, а від кого тюрмою,— делікатно грає (Салоган) на болючій струні пана (М. Стельмах); Ігоря легко “купити”, граючи на такій болючій для кожного малюка струні, як питання хоробрості (І. Багмут).
перетяга́ти (перетя́гувати) / перетягти́ (перетягну́ти) струну́. Вдаватися до крайніх заходів. (Петерсон:) Макаров! Я вам не раджу перетягати струну .. Я вас ще раз питаю: де список? (Я. Галан); Перетяг струну опришок. Рвонув сорочку на грудях — і, мов ужалена змією, скочила Маруся на ноги (Г. Хоткевич).
ходи́ти (як (мов, ні́би і т. ін.)) по стру́нці (по стру́ночці, по ни́точці і т. ін.). Бути дисциплінованим, слухняним, безвідмовно коритись кому-небудь, виконуючи все чітко і без заперечень. Йонька… ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п’явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник); У них (панів) жінки перед мужиками як по струночці ходять (Г. Квітка-Основ’янко); — Ви, звичайно, безвідмовно Ладні вищому годить, Та набридло, безумовно, й вам по ниточці ходить (З журналу). ходи́ти по струні́ (по шнуру́). — Ге-е! — у мене так! — знову опускаючись на місце, сказав Яків,— у мене держись! Сказано по струні ходи — і ходи (Панас Мирний); (Іван:) Гори передо мною, по шнуру ходи! Ото по мені (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- струна — струна́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири струни́ Орфографічний словник української мови
- струна — (героїчна) П. мотив; (болюча) місце; (вдачі) СТРУНКА; мн. СТРУНИ, П. музика, поезія; (душі) настрої, почуття; струнка. Словник синонімів Караванського
- струна — [струна] -ни, д. і м. -н'і, мн. струние, струн дв'і струни Орфоепічний словник української мови
- струна — Пружна волосяна, жильна, металева, синтетична (капрон, нейлон та ін.), шовкова нитка, натягнена на музичному інструменті, яка є вібратором — джерелом звуку. Для видобування низьких звуків застосовуються С., обкручені т.з. канителлю. Словник-довідник музичних термінів
- струна — СТРУНА́, и́, ж. 1. Гнучка, пружна, туго натягнена нитка (металева, жильна і т. ін.) в музичних інструментах, що при коливанні створює звуки. Вшкварив по струнах. Старий грає, а Ярина З Степаном танцює (Т. Словник української мови у 20 томах
- струна — И, ж., нарк. Голка до шприца. Постійно після цих наріків струни по під'їзду валяються. ◇ Прочистити струну — почистити голку до шприца перед ін'єкцією наркотику. Словник сучасного українського сленгу
- струна — (-и) ж., нарк. Те саме, що спиця. БСРЖ, 572; ПСУМС, 67; СЖЗ, 97. Словник жарґонної лексики української мови
- струна — -и, ж. 1》 Гнучка, пружна, туго натягнена нитка (металева, жильна і т. ін.) в музичних інструментах, що, коливаючись, створює звуки. || тільки мн., перен. Про звуки якого-небудь музичного інструмента; взагалі про музику, поезію. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- струна — Струна́, -ни́; стру́ни, струн Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- струна — СТРУНА́, и́, ж. 1. Гнучка, пружна, туго натягнена нитка (металева, жильна і т. ін.) в музичних інструментах, що при коливанні створює звуки. Вшкварив по струнах. Старий грає, а Ярина З Степаном танцює (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- струна — Залізний стрижень в конструкції крокви. Архітектура і монументальне мистецтво