суспільство

СУСПІ́ЛЬСТВО, а, с.

1. Сукупність людей, об'єднаних певними відносинами, зумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ.

Народну творчість, як і всю культуру взагалі, слід розглядати в зв'язку з історією суспільства (М. Рильський);

– Без інтелігенції, без науки неможливий розвиток суспільства (Григорій Тютюнник);

Просто неймовірно: вдома не знало, з якого кінця той цвях забивати, а тут, бач, взялося за розум, старається з усіх сил. Школа, суспільство примусили, коли батько не зміг! (О. Гончар);

// яке. Певний економічний лад.

Капіталістичне суспільство;

Первісне суспільство;

Феодальне суспільство;

// Усі жителі певного краю, міста і т. ін.

“Енеїда” Котляревського не лише жартівливо-сатиричний переспів класичної поеми українською мовою, але й, так би мовити, переведення древньоримського зразка на звичаї й риси українського суспільства XVIII століття (М. Рильський);

Багатство сприяло посиленню політичної могутності верхівки новгородського суспільства (з навч. літ.);

// заст. Товариство, оточення.

Розмова стала голосніша й чутніша .. Усе суспільство повеселішало (І. Нечуй-Левицький).

2. біол. Група рослинних або тваринних організмів, що постійно чи тимчасово співіснують де-небудь; угруповання. По́ки́дьки (діал. відпа́дки) суспі́льства див. по́ки́дьки.

△ (1) Громадя́нське суспі́льство – суспільство з розвинутими економічними, культурними, правовими і політичними відносинами між його членами, незалежне від держави, але взаємодіюче з нею, це суспільство громадян з високим соціальним, економічним, політичним статусом, яке творить разом з державою розвинуті правові відносини.

Отак і живемо у своїй незалежній державі, мій твого не розуміє – з кого зліпити громадянське суспільство? (Л. Костенко);

У демократичній державі влада є лише одним з елементів громадянського суспільства, який включає багато різноманітних інститутів, політичних партій, організацій і товариств (з навч. літ.);

(2) Інформаці́йне суспі́льство – суспільство, яке широко використовує у своїй життєдіяльності досягнення інформаційної науки і технології.

За умов переходу цивілізованих країн до інформаційного суспільства українська промислова політика має переорієнтуватися на наукоємні технології (з наук. літ.);

Стилістично – це [невеликі фотокомпозиції] поп-арт і концептуалізм, що працюють з готовими реаліями інформаційного суспільства, у виконанні австрійських артистів виглядають дуже коректно (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суспільство — суспі́льство 1 іменник середнього роду велика сукупність людей, об'єднаних певними відносинами суспі́льство 2 іменник середнього роду група рослинних чи тваринних організмів, що співіснують Орфографічний словник української мови
  2. суспільство — 1. Відносно стійка система соціальних зв’язків і відносин між людьми на основі спільної діяльності, що склалась в процесі історичного розвитку, направлена на відтворення матеріальних умов існування і задоволення потреб;... Словник із соціальної роботи
  3. суспільство — Громадянство, громада, загал, г. спільнота; суспільність. Словник синонімів Караванського
  4. суспільство — [сусп’іл'ство] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. суспільство — -а, с. 1》 Сукупність людей, об'єднаних певними відносинами, обумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ. || яке. Певний економічний лад, а також відповідна надбудова. Первісне суспільство. Феодальне суспільство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. суспільство — У звичайному розумінні — сукупність мешканців певної країни; організована соціальна спільнота, яка характеризується доволі високим ступенем єдності, почуттям своєї відмінності від ін. Універсальний словник-енциклопедія
  7. суспільство — СУСПІЛЬСТВО — одна з основоположних категорій соціальної філософії, історії та соціології. 1) В широкому розумінні, С. — якісно відмінне від природи, багатомірне, внутрішньо розгалужене і водночас органічно цілісне утворення... Філософський енциклопедичний словник
  8. суспільство — ТОВАРИ́СТВО (група людей, що перебувають у тісних стосунках), КОМПА́НІЯ, ГРОМА́ДА, ВАТА́ГА, БЕ́СІДА розм., БРА́ТІЯ ірон., БРАТВА́ фам., БРА́ТТЯ заст., СУСПІ́ЛЬСТВО заст., ПАНІБРА́ТСТВО заст., КУМПА́НІЯ діал.; БОМО́НД (аристократичне); ША́ТІЯ зневажл. Словник синонімів української мови
  9. суспільство — Суспі́льство, -ва, -ву, -вом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. суспільство — СУСПІ́ЛЬСТВО, а, с. 1. Сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, обумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ. Словник української мови в 11 томах
  11. суспільство — рос. общество сукупність людей, об'єднаних певними відносинами, зумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ. Eкономічна енциклопедія