1. Універсальний словник-енциклопедія

суспільство

У звичайному розумінні — сукупність мешканців певної країни; організована соціальна спільнота, яка характеризується доволі високим ступенем єдності, почуттям своєї відмінності від ін. спільнот такого роду, існує достатньо висока інтенсивність взаємного впливу між її членами, поєднаними між собою подібністю умов життя, поділом праці, нормами поведінки.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суспільство — суспі́льство 1 іменник середнього роду велика сукупність людей, об'єднаних певними відносинами суспі́льство 2 іменник середнього роду група рослинних чи тваринних організмів, що співіснують Орфографічний словник української мови
  2. суспільство — 1. Відносно стійка система соціальних зв’язків і відносин між людьми на основі спільної діяльності, що склалась в процесі історичного розвитку, направлена на відтворення матеріальних умов існування і задоволення потреб;... Словник із соціальної роботи
  3. суспільство — Громадянство, громада, загал, г. спільнота; суспільність. Словник синонімів Караванського
  4. суспільство — [сусп’іл'ство] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. суспільство — СУСПІ́ЛЬСТВО, а, с. 1. Сукупність людей, об'єднаних певними відносинами, зумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ. Народну творчість, як і всю культуру взагалі, слід розглядати в зв'язку з історією суспільства (М. Словник української мови у 20 томах
  6. суспільство — -а, с. 1》 Сукупність людей, об'єднаних певними відносинами, обумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ. || яке. Певний економічний лад, а також відповідна надбудова. Первісне суспільство. Феодальне суспільство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. суспільство — СУСПІЛЬСТВО — одна з основоположних категорій соціальної філософії, історії та соціології. 1) В широкому розумінні, С. — якісно відмінне від природи, багатомірне, внутрішньо розгалужене і водночас органічно цілісне утворення... Філософський енциклопедичний словник
  8. суспільство — ТОВАРИ́СТВО (група людей, що перебувають у тісних стосунках), КОМПА́НІЯ, ГРОМА́ДА, ВАТА́ГА, БЕ́СІДА розм., БРА́ТІЯ ірон., БРАТВА́ фам., БРА́ТТЯ заст., СУСПІ́ЛЬСТВО заст., ПАНІБРА́ТСТВО заст., КУМПА́НІЯ діал.; БОМО́НД (аристократичне); ША́ТІЯ зневажл. Словник синонімів української мови
  9. суспільство — Суспі́льство, -ва, -ву, -вом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. суспільство — СУСПІ́ЛЬСТВО, а, с. 1. Сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, обумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ. Словник української мови в 11 томах
  11. суспільство — рос. общество сукупність людей, об'єднаних певними відносинами, зумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ. Eкономічна енциклопедія