течія

ТЕЧІЯ́, ї, ж.

1. Рух води в річці від верхів'я до гирла; плин.

І шумлять, і дзвенять їх пісні над невпинною течією Дніпра-Славути, як голос правди, і слави... (М. Рильський);

Річка була тут вузенька, течія бистра, човен несло швидко (Я. Гримайло);

// Напрям потоку води в річці від верхів'я до гирла.

Мацаючи руками перед собою, подався Герман вниз яром, за течією невеличкого потічка (І. Франко);

Повернувши праворуч, пішли проти течії річкової, надіючись, що якась автомашина наздожене нас і підвезе до греблі (М. Томчаній);

По течії завжди можна визначити, в яку сторону знижується місцевість. Чим крутіший схил, тим бистріша течія (з навч. літ.).

2. чого, перен. Плавне, безперервне звучання (про звуки, слова, мову).

Кожний тішився не тією правдою, про яку говорили уста його, а тільки гласом своїх власних речей, легкою течією своєї мови (В. Самійленко);

// Розвиток у певній послідовності (думок, образів і т. ін.).

Поправляти давно написану і скінчену річ дуже трудно, бо вже ніяк не можна погодити тодішньої течії думки з теперішньою (Леся Українка);

Думки зупинилися, течія образів у фантазії зупинилася, воля лежала зомліла (І. Франко).

3. у сполуч. зі сл. час, рідко. Перебіг, плин часу.

Розмова затягнулася далеко за північ, але Тур не помітив течії часу, який наче втратив зараз астрономічний вимір (М. Стельмах).

4. Маса води, що рухається в річці, струмкові тощо.

Як плітка, він перекинувся лицем угору .. Течія несла його тихо за собою (Панас Мирний);

Сіро-руда широка течія виповняла балку, текла прудко і простяглась аж геть-геть у степ (Б. Грінченко);

З ревом летить течія і котить каміння коритом (М. Зеров);

// Маса води в морях і океанах, що рухається в певному напрямку.

У літній час на Охотське море впливає холодна океанічна течія, яка з півночі йде на схід від Камчатки і Курильських островів (з навч. літ.);

Тепер неважко дізнатися про спосіб життя тієї або іншої тварини, з'ясувати, в якій воді вона жила: теплій, прогрітій чи, може, віддавала перевагу холодним течіям (з наук.-попул. літ.);

// Рідина, що струмує, тече в певному напрямку.

Антитіла з лімфатичних вузлів потрапляють у течію крові через цитоплазму – лімфоцитів (з наук. літ.).

5. перен. Велика кількість людей, тварин, що рухаються в певному напрямі суцільною масою.

З туману ллється в ліс жива течія люду, як вода в долину (М. Коцюбинський);

З людською течією звернула [Галина Горленко] на бульвар (Є. Кротевич).

6. розм. Невелика річка, струмок.

Ввесь яр був закиданий гіллястими вербами, неначе гніздами, понад тихою течією, що плинула з криниці до Росі (І. Нечуй-Левицький);

Втіхи дізнаєшся ти, в запашних простелившися травах Край течії журкотливої [дзюркотливої], у холодку садовому (М. Зеров);

// заст. Струмінь.

Він тоді ліг грудьми на греблю і перехиливсь у прірву, шукаючи, чи не намацає, де тече .. Холодна течія облила йому руку (Б. Грінченко);

Козаки наступають на ворога, б'ються .. Кров ллється й тече течіями, слизить по траві (І. Нечуй-Левицький).

7. Маса повітря, що рухається в якомусь напрямку.

Мерехтливе повітря м'яко струмувало, наче підлизуючи своїми рухливими течіями потойбічні висоти, бліндажі, далекі дерева (О. Гончар);

В експериментальній кімнаті протягом досліду не повинно бути течій, що приносять будь-які запахи (з навч. літ.).

8. перен. Напрям у певній галузі діяльності (політиці, мистецтві, літературі тощо).

Дуже важливим у “Слові” є поєднання двох мовних течій – традиційної літературно-книжної і другої, що в інших творах мало виявилась, – народно-поетичної (з наук. літ.);

Була в Малому театрі .. течія романтико-героїчна (М. Рильський).

(1) Життє́ва течія́ <�Течія́ життя́> – певний розвиток подій у житті окремої людини.

Все неначе ждав [Герман] чогось незвичайного, дивного, що мало раптом і доразу змінити його життєву течію (І. Франко);

Своїм життям я невільно граю ролю в житті других людей, мені невідомих, так само як ті невідомі або маловідомі направляють течію мого життя, являється його елементом (М. Коцюбинський);

(2) Нова́ течія́ – те, що пожвавлює, урізноманітнює, робить цікавішим що-небудь; протиставлене старому, звичному.

Він так рад би внести нову течію в те лихе, монотонне життя (І. Франко);

В її кохання до Тимофія якось непомітно влилась нова течія. Чоловік став для неї не тільки батьком сина, а наче і її батьком (М. Стельмах);

(3) Струми́нні те́чії – вузькі зони дуже сильних вітрів у верхніх шарах тропосфери та у стратосфері.

Є така сила, що може перенести планер через океан з одного континенту на інший. Це – струминні течії (з наук.-попул. літ.).

△ (4) Ве́рхня течія́ – частина річки, близька до початку, а також місцевість, що прилягає до неї; верхів'я.

Вивчено райони, що прилягають до верхньої течії Західної Двіни та її притоків (з газ.);

(5) Електри́чна течія́, заст. – електричний струм.

Легенька електрична течія від батарей нещедрих наших урядів телеграфічних ледве давала рух апаратам (В. Самійленко);

(6) Ни́жня течія́ – частина річки, близька до гирла, а також місцевість, що прилягає до неї; пониззя.

На нижній течії ріки Амудар'ї був розташований Хорезм (з навч. літ.);

(7) Стічна́ течія́ – течія, що виникає в океанах і морях внаслідок різниці в рівнях води.

Стічною звуть таку течію, яка виникає від нагромадження води в одному місці (з навч. літ.).

◇ (8) Підво́дна течія́ – прихована причина, таємний намір.

Єлька розуміла всю підводну течію цієї розмови, і хоч почувала, як нуртує в ній якась не до кінця усвідомлена відпорна сила, але було щось і приємне, спокусливе в цих натяках, в мальованих картинах, в неприхованій увазі до неї (О. Гончар);

Нова нота продзвеніла в голосі старого Комаренка, і Андрій насторожився. Тут зразу відчувалася якась підводна течія (В. Собко);

Пливти́ (плисти́, іти́ і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т. ін.) за течіє́ю (рідше по течії́, куди́ вода́ несе́) див. плисти́;

Пливти́ (плисти́, іти́ і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т. ін.) про́ти течії́ (про́ти води́) див. плисти́.