течія

течія́

-ї, ж.

1》 Рух води в річці від верхів'я до гирла; плин.

|| Напрям потоку води в річці від верхів'я до гирла.

2》 чого, перен. Плавне, безперервне звучання (про звуки, слова, мову).

|| Розвиток у певній послідовності (думок, образів і т. ін.).

3》 у сполуч. зі сл. час, рідко. Перебіг, плин часу.

4》 Маса води, що рухається в річці, струмкові тощо.

|| Маса води в морях і океанах, що рухається в певному напрямку.

|| Рідина, що струмує, тече в певному напрямку.

Верхня течія — частина річки, близька до початку, а також місцевість, що прилягає до неї; верхів'я.

Нижня течія — частина річки, близька до гирла, а також місцевість, що прилягає до неї; пониззя.

5》 перен. Велика кількість людей, тварин, що рухаються в певному напрямі суцільною масою.

6》 розм. Невелика річка, струмок.

|| заст. Струмінь.

7》 Маса повітря, що рухається в якомусь напрямку.

8》 перен. Напрям у певній галузі діяльності (політиці, мистецтві, літературі тощо).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. течія — течія́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. течія — (річки) плин, д. плив, (швидка) БИСТРИНА, (верхня) верхів'я, (нижня) пониззя, низ; ЖМ. струмок, течійка, річечка; ФР. струмінь; (життя) перебіг, біг; (людська) потік; (політична) напрям; (підводна) таємна опозиція <�напрям>. Словник синонімів Караванського
  3. течія — I бийстрик, бистрень, бистрик, бистрина, бистриня, бистриця, бистрінь, бистроводдя, бистроплин, бистроплинь, бистротеча, бистря, бистряк, бистрянка, бистрячок, бруя; бруї, бура, бурун, водотеча, плив ("Десна у плив пішла"), плин, прудковід, прудковод... Словник синонімів Вусика
  4. течія — [теич'ійа] -йі, ор. -йейу, мн. теч'ійі, теч'ій дв'і теич'ійі Орфоепічний словник української мови
  5. течія — ТЕЧІЯ́, ї, ж. 1. Рух води в річці від верхів'я до гирла; плин. І шумлять, і дзвенять їх пісні над невпинною течією Дніпра-Славути, як голос правди, і слави... (М. Рильський); Річка була тут вузенька, течія бистра, човен несло швидко (Я. Словник української мови у 20 томах
  6. течія — підво́дна течія́. Прихована причина, таємний намір. Єлька розуміла всю підводну течію цієї розмови, і хоч почувала, як нуртує в ній якась не до кінця усвідомлена відпорна сила, але було щось і приємне, спокусливе в цих натяках, в мальованих картинах... Фразеологічний словник української мови
  7. течія — НА́ПРЯМ (сукупність суспільних, політичних, наукових, мистецьких і т. ін. поглядів, принципів, що характеризують певну групу людей, об'єднуючи їх), НА́ПРЯМОК, ТЕЧІЯ́, СТРУ́МІНЬ (напрям, що не встиг ще сформуватися або не набув виразних... Словник синонімів української мови
  8. течія — Течія́, -чії́, -чіє́ю; -чії́, -чі́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. течія — ТЕЧІЯ́, ї, ж. 1. Рух води в річці від верхів’я до гирла; плин. І шумлять, і дзвенять їх пісні над невпинною течією Дніпра-Славути, як голос правди, і слави… (Рильський, III, 1956, 26); Річка була тут вузенька, течія бистра, човен несло швидко (Грим., Син. Словник української мови в 11 томах