течія

НА́ПРЯМ (сукупність суспільних, політичних, наукових, мистецьких і т. ін. поглядів, принципів, що характеризують певну групу людей, об'єднуючи їх), НА́ПРЯМОК, ТЕЧІЯ́, СТРУ́МІНЬ (напрям, що не встиг ще сформуватися або не набув виразних, характерних ознак); ШКО́ЛА (перев. про мистецтво та науку — напрям, що об'єднує невелику групу однодумців і характеризується досить чіткими, продуманими принципами). На арену нашого літературного життя виступає громадка молодих людей.., що з часом може цілій нашій літературі надати новий, досі в ній небувалий напрям (І. Франко); Єдиним критерієм для редакції буде художність твору.. без жодної вузької фракційності, без обмеження якоюсь школою чи напрямком (В. Еллан); Була в Малому театрі.. течія романтико-героїчна (М. Рильський); Демократичний струмінь у літературі; З французьких книжок, окрім Жорж Занда, я мало читала в первотворі, більш у перекладах і то з новітніх натуралістів школи Золя (Леся Українка).

ПЕРЕ́БІГ (про хід часу), БІГ, ПЛИН, ХІД, ТЕЧІЯ. Щось епічне й святкове почувалось у полі, одвічний перебіг часу й величний спокій... (О. Довженко); На ратуші бамкнули куранти. Нагадали тим, хто ще не спить, про невпинний біг часу (Р. Іваничук); — Друзі мої, чи відчуваєте ви плин часу? (О. Гончар); Розмова затягнулася далеко за північ, але Тур не помічав течії часу, який наче втратив зараз астрономічний вимір (М. Стельмах).

СТРУМО́К (невеликий потік води — з джерела, після дощу, від танення снігу тощо), ПОТІ́ЧОК, РУЧА́Й, ТЕЧІЯ́ розм., СТРУ́МІНЬ рідше, ПОТО́ЧИНА діал. Як і завжди, не сумуючи, весело дзюрчить нижче ставка невтомний струмок (М. Стельмах); Весна вдарила така дружна й несподівана, що розтопила глибокі сніги, пробудила ручаї ще до того, як на ріках скресла крига (П. Загребельний); Біля потічка горобці пили воду (Григорій Тютюнник); Увесь яр був закиданий гіллястими вербами, неначе гніздами, понад тихою течією, що плинула з криниці до Росі (І. Нечуй-Левицький); А в поточині вода журчить та мечеться з каменя на камінь (Марко Черемшина). — Пор. 1. поті́к.

ТЕЧІЯ́ (рух води в річці від верхів'я до гирла), ПЛИН, ПРУД діал. (швидкий рух). Яка ти синя і прозора, Дніпра весняна течія (Т. Масенко); Я крізь дим фронтовий і попіл бачу Одер і плин Морави... (Д. Луценко); Бистрий пруд води в миг ока поніс дарабу під скалу Сокільської гори і вдарив нею о скалу (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. течія — течія́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. течія — (річки) плин, д. плив, (швидка) БИСТРИНА, (верхня) верхів'я, (нижня) пониззя, низ; ЖМ. струмок, течійка, річечка; ФР. струмінь; (життя) перебіг, біг; (людська) потік; (політична) напрям; (підводна) таємна опозиція <�напрям>. Словник синонімів Караванського
  3. течія — I бийстрик, бистрень, бистрик, бистрина, бистриня, бистриця, бистрінь, бистроводдя, бистроплин, бистроплинь, бистротеча, бистря, бистряк, бистрянка, бистрячок, бруя; бруї, бура, бурун, водотеча, плив ("Десна у плив пішла"), плин, прудковід, прудковод... Словник синонімів Вусика
  4. течія — [теич'ійа] -йі, ор. -йейу, мн. теч'ійі, теч'ій дв'і теич'ійі Орфоепічний словник української мови
  5. течія — ТЕЧІЯ́, ї, ж. 1. Рух води в річці від верхів'я до гирла; плин. І шумлять, і дзвенять їх пісні над невпинною течією Дніпра-Славути, як голос правди, і слави... (М. Рильський); Річка була тут вузенька, течія бистра, човен несло швидко (Я. Словник української мови у 20 томах
  6. течія — -ї, ж. 1》 Рух води в річці від верхів'я до гирла; плин. || Напрям потоку води в річці від верхів'я до гирла. 2》 чого, перен. Плавне, безперервне звучання (про звуки, слова, мову). || Розвиток у певній послідовності (думок, образів і т. ін.). 3》 у сполуч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. течія — підво́дна течія́. Прихована причина, таємний намір. Єлька розуміла всю підводну течію цієї розмови, і хоч почувала, як нуртує в ній якась не до кінця усвідомлена відпорна сила, але було щось і приємне, спокусливе в цих натяках, в мальованих картинах... Фразеологічний словник української мови
  8. течія — Течія́, -чії́, -чіє́ю; -чії́, -чі́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. течія — ТЕЧІЯ́, ї, ж. 1. Рух води в річці від верхів’я до гирла; плин. І шумлять, і дзвенять їх пісні над невпинною течією Дніпра-Славути, як голос правди, і слави… (Рильський, III, 1956, 26); Річка була тут вузенька, течія бистра, човен несло швидко (Грим., Син. Словник української мови в 11 томах