1. Фразеологічний словник української мови

течія

підво́дна течія́. Прихована причина, таємний намір. Єлька розуміла всю підводну течію цієї розмови, і хоч почувала, як нуртує в ній якась не до кінця усвідомлена відпорна сила, але було щось і приємне, спокусливе в цих натяках, в мальованих картинах, в неприхованій увазі до неї (О. Гончар); Нова нота продзвеніла в голосі старого Комаренка, і Андрій насторожився. Тут зразу відчувалася якась підводна течія (В. Собко).

пливти́ (плисти́, іти́ і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т. ін.) за течіє́ю (по течії́). Пасивно підкорятися обставинам, нічого не роблячи, щоб змінити їх; не протидіяти. Сидір Сидорович тим часом уже втягнувся (у крадіжку), зав’язав сумнівні знайомства, заплутався .. і поплив за течією (В. Козаченко); (Олеся:) Я закохана в свою думку, і якщо і ця думка не спевниться (сповниться), тоді опущу руки і попливу по течії (М. Кропивницький). пливти́, куди́ вода́ несе́. — Ні порадою, ні силою не переможеш нашого товариства. Лучче (краще) пливи, куди вода несе (П. Куліш).

пливти́ (плисти́, іти́ і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т. ін.) про́ти течії́ (про́ти води́). Діяти всупереч усталеним поглядам, зразкам і традиціям. Я два роки після інституту .. (працював) чесно. Ну, якось заступився за одного… пішов проти течії. Й одразу — чотири анонімки (Ю. Мушкетик).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. течія — течія́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. течія — (річки) плин, д. плив, (швидка) БИСТРИНА, (верхня) верхів'я, (нижня) пониззя, низ; ЖМ. струмок, течійка, річечка; ФР. струмінь; (життя) перебіг, біг; (людська) потік; (політична) напрям; (підводна) таємна опозиція <�напрям>. Словник синонімів Караванського
  3. течія — I бийстрик, бистрень, бистрик, бистрина, бистриня, бистриця, бистрінь, бистроводдя, бистроплин, бистроплинь, бистротеча, бистря, бистряк, бистрянка, бистрячок, бруя; бруї, бура, бурун, водотеча, плив ("Десна у плив пішла"), плин, прудковід, прудковод... Словник синонімів Вусика
  4. течія — [теич'ійа] -йі, ор. -йейу, мн. теч'ійі, теч'ій дв'і теич'ійі Орфоепічний словник української мови
  5. течія — ТЕЧІЯ́, ї, ж. 1. Рух води в річці від верхів'я до гирла; плин. І шумлять, і дзвенять їх пісні над невпинною течією Дніпра-Славути, як голос правди, і слави... (М. Рильський); Річка була тут вузенька, течія бистра, човен несло швидко (Я. Словник української мови у 20 томах
  6. течія — -ї, ж. 1》 Рух води в річці від верхів'я до гирла; плин. || Напрям потоку води в річці від верхів'я до гирла. 2》 чого, перен. Плавне, безперервне звучання (про звуки, слова, мову). || Розвиток у певній послідовності (думок, образів і т. ін.). 3》 у сполуч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. течія — НА́ПРЯМ (сукупність суспільних, політичних, наукових, мистецьких і т. ін. поглядів, принципів, що характеризують певну групу людей, об'єднуючи їх), НА́ПРЯМОК, ТЕЧІЯ́, СТРУ́МІНЬ (напрям, що не встиг ще сформуватися або не набув виразних... Словник синонімів української мови
  8. течія — Течія́, -чії́, -чіє́ю; -чії́, -чі́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. течія — ТЕЧІЯ́, ї, ж. 1. Рух води в річці від верхів’я до гирла; плин. І шумлять, і дзвенять їх пісні над невпинною течією Дніпра-Славути, як голос правди, і слави… (Рильський, III, 1956, 26); Річка була тут вузенька, течія бистра, човен несло швидко (Грим., Син. Словник української мови в 11 томах