труба

ТРУБА́, и́, ж.

1. Довгий порожнистий предмет або пристрій, звичайно кільцевого перерізу, признач. для переміщення рідини, пари, газу і т. ін.

Де траплялось тільки переступить через рівчачок під дощовими трубами на тротуарі, вона плигала через його (І. Нечуй-Левицький);

Ось апаратна. Тепла, вся завита в залізні труби, колеса, машини, наче нутро живота, вона тряслась, як в трясці (М. Коцюбинський);

Вгорі зі стіни виглядала витяжна труба, закрита кришкою (Ю. Яновський);

За останній рік він і вулиці мостив, .. і мурував печі, і проводив газові труби... (М. Ю. Тарновський);

// Порожниста споруда такої форми для відведення диму; димар.

Хата в його з рундучком і піч не з бовдуром, а так, як у панів, з бичком, з трубою (Ганна Барвінок);

Він [пароплав] кидав короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані (Леся Українка);

Небо підперли заводів задимлені труби (П. Дорошко);

* У порівн. Вниз по Єнісею свистіли, як у трубу, вітри з Заполяр'я (О. Гончар);

// Порожниста споруда під дорогою, насипом і т. ін. для пропускання води.

З слобід і хуторів нагнали народу тисячами; рівняли дороги, підгачували греблі, у парку прочищали підземні труби задля фонтанів і каскадів і розчищали доріжки (О. Стороженко);

Вже гарячі гінці полетіли в дивізію. Вже в цементовій трубі, прокладеній попід шосе, лікарі розгорнули медпункт (О. Гончар);

// Оптичний прилад (або частина його) для спостереження віддалених предметів.

– Час не жде, король нервує, поглядаючи в трубу на той бік Дніпра (Ю. Яновський);

– Він зараз на місяць і зорі у труби дивитись пішов (В. Сосюра);

У горизонтальну трубу [секстана] спостерігач бачить горизонт (з навч. літ.);

// Порожнистий пристрій циліндричної форми, що є частиною деяких видів вогнепальної зброї, торпедних апаратів тощо.

Труби мінометів уже розпеклись так, що не можна було торкнутись рукою (О. Гончар);

– Тепер зачинять передню кришку торпедної труби, і я зовсім ізольований, – подумав [Рязанов] (В. Логвиненко).

2. Духовий мідний музичний інструмент високого регістру з зігнутим у кільце циліндричним або конічним корпусом і розтрубом на кінці; взагалі духовий інструмент різного призначення (для гри в оркестрі, подачі різних сигналів і т. ін.).

Еней .. Для збору в труби засурмив (І. Котляревський);

І військо, як море, З знаменами, з бунчугами [бунчуками] З лугу виступало Та на трубах вигравало (Т. Шевченко);

Лунали голоси ловецьких труб і крики ловецького товариства (І. Франко);

Рано військо знялось, .. Жде хоробро, от-от загукає труба, – Не на жарт закипить навкруги боротьба (П. Грабовський);

Гобої м'яко тремтять, їх підтримують кларнети й покриває, вібруючи, звуками поважна труба – баритон (Ю. Яновський);

Оркестр озвався міддю труб у парку молодім (І. Гончаренко);

* У порівн. Серед навалу всіх тих звуків, мов труба, гримів дикий голос Юраша (Г. Хоткевич);

// Розтруб грамофона, гучномовця і т. ін.

Вона дістає пластинку, повертає грамофонну трубу, розцяцьковану під квітку крученого панича (А. Шиян);

А з труби з тої промови сипляться, музика гримить, співи чуються... То “голосномовець”... (Остап Вишня).

3. у знач. присл. трубо́ю. У формі розтрубу.

Іван затягся глибоко димом, випустив його трубою (Ю. Смолич);

// Прямо вгору.

Жеребчик .. задер голову, вигнув хвоста трубою і рвонув, як вітер! (С. Олійник).

4. анат. Канал в організмі людини або тварини для сполучення між органами.

5. у знач. присудк. сл., перен., розм. Кінець, загибель; безвихідне становище.

– Стривай, Ганджібаєв, – сказав Білогруд, .. – тут труба нам буде! Зачекаємо роту (Ю. Бедзик);

– Аби ми тільки не зависли, – повторював водій, щосили газуючи і виграючи педалями, мов досвідчений піаніст. – Бо як зависнемо на цьому хребті, тоді труба (із журн.).

(1) Підзо́рна труба́ – оптичний прилад, признач. для спостереження на далекій відстані за ким-, чим-небудь.

Я взяв бінокль.., а Мірау, якого ми теж брали з собою, – ще й трубу підзорну (М. Коцюбинський);

На практичних заняттях гуртківці виготовляли саморобні підзорні труби, телескопи з окулярних лінз, інші астрономічні прилади (із журн.);

Як (мов, ні́би і т. ін.) у тру́би тру́блять див. труби́ти.

△ (2) Аеродинамі́чна труба́ – лабораторна установка, яка створює сильний повітряний потік для експериментального вивчення явищ, що виникають при обтіканні твердих тіл повітрям.

Найвигідніша зручнообтічна форма ракети визначається розрахунками і дослідним шляхом – під час продування моделі в аеродинамічних трубах (з наук.-попул. літ.);

(3) Димога́рна труба́ – труба, яка міститься всередині парового казана і нагріває його, пропускаючи продукти згоряння з топки.

Інженер .. мав виготувати робоче креслення і збудувати верстат для обрізування жарових і димогарних труб (О. Донченко);

(4) Євста́хієва труба́ – вузький канал у людини та більшості хребетних тварин, який з'єднує середнє вухо з носоглоткою.

Порожнина середнього вуха сполучається з носоглоткою євстахієвою трубою (з навч. літ.);

(5) Єрихо́нська труба́:

а) про дуже голосний голос (від назви біблійного міста Єрихон).

Сонних будило, збитих з народного шляху на праву дорогу навертало, старим грішникам приспану совість розбурхувало, єрихонською трубою гриміло (Б. Лепкий);

* У порівн. Взяли були в мене оце недавно квартирку отам за тією стіною два студенти. Та як почали співать вночі та ревти, неначе дві єрихонські труби, то я зараз-таки їх і попроганяла з двора (І. Нечуй-Левицький);

б) про людину з таким голосом.

До семплеярівської ложі збіглась охорона, дружина Аркадія Аполоновича ревіла гірше труби Єрихонської, і на цей рев злітались усі любителі скандалів, тобто вся публіка (із журн.);

(6) Жарова́ труба́, спец. – труба для виведення полум'я й диму з печі (топки) з високою температурою горіння.

– У нас, бачиш, на паровозах дуже часто псуються жарові труби (О. Донченко);

(7) Зорова́ труба́ (тру́бка) – оптичний прилад для розглядання віддалених об'єктів.

Настя скеровує зорову трубку на фелюку і мало не скрикує: фелюка наблизилася і збільшилася втроє (З. Тулуб);

(8) Фалло́пієва труба́, анат. – те саме, що Фалло́піїв кана́л, (див. кана́л);

(9) Швидкорозбірні́ тру́би – призначені для поливу труби із шарнірним з'єднанням, що дозволяє швидко збирати і розбирати їх.

◇ Виліта́ти / ви́летіти в трубу́ див. виліта́ти;

Ді́ло труба́ (таба́к, ва́кса) див. ді́ло;

Пройти́ [і] Крим і Рим [і мі́дні тру́би] див. прохо́дити;

Пройти́ [крізь] вого́нь і во́ду [і мі́дні тру́би] див. прохо́дити;

Трима́ти (держа́ти) хвіст (хвоста́) трубо́ю (бу́бликом) див. трима́ти;

(10) Як (мов, ні́би і т. ін.) єрихо́нська труба́, зі сл. голос:

а) дуже гучний, сильний, неприємного тембру.

“Хіба попові потрібні знання? – глузував не раз Славко. – Попові потрібен голос як єрихонська труба” (П. Колесник);

б) гучно, дуже голосно.

Глухнуть від потужних децибел і бояться, що гучномовці, немов єрихонські труби, зруйнують їхні будинки, коли з жахом помічають, як від звукових коливань двигтить підлога і дзвенять вікна в квартирах (з газ.).