худоба
ХУДО́БА, и, ж.
1. збірн. Чотириногі сільськогосподарські свійські тварини; скотина, худобина, німина.
Один Рябко, один, як палець, не дрімає, Худобу панську, мов брат рідний, доглядає (П. Гулак-Артемовський);
Знайшовся такий чоловік з другого села: .. – Віддай, – каже, – твою дочку за мого сина, то побачиш, яка з неї буде невсипуща хазяйка. – Добре, – каже батько, – віддам, і з нею, як сказав, третину худоби (О. Стороженко);
Раз Андрійко, як і завше, пас худобу: пару конячок, корову та двоє телят (М. Коцюбинський);
У кошарах тихо ремигала худоба... (О. Десняк);
Молочна худоб;
* У порівн. Не можна довше стерпіти! Не можна! Пани ріжуть нас, як худобу на м'ясо, як овечок! – загула громада (І. Нечуй-Левицький).
2. перен., розм., лайл. Те саме, що би́дло 2, 3.
– Пани як пани. Що ми для них? – худоба! Бувало роби хоч перервись, очі на лоба лізуть. А харч відома: глевтяк та борщ з червивою таранею (А. Головко);
Його дружина За предковічним звичаєм хевсурським Йому дітей родила у хліві, Бо породілля – то, мовляв, худоба... (М. Рильський);
– За кучму сю твою велику Як дам ляща тобі я в пику, То тут тебе лизне і чорт! І очі видеру із лоба Тобі, диявольська худоба (І. Котляревський);
Його промова перепліталась із найрізноманітнішими лайками, але щодо змісту – була дуже коротка. Всі вони – худоба і лайно (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
3. збірн., діал. Майно, скарб, статки.
Я, бувало, й тому [рам'ю] рада. Хоч переміна буде, думаю. Та виберу вільну часину, позшиваю, та й пошию або керсетку або спідницю. Ото і все мов збіжжя і вся худоба! (Панас Мирний);
А староста все своє торочить: і скоту багато [у молодого], і воли, і корови, і коні, і всяка худоба (Грицько Григоренко);
Те що предки потом збили, Скарб, худобу накопили – Все козак прогайнував (Л. Боровиковський);
От як умер батько, зосталася їм худоба: млин і хлів, і кіт (з казки).
(1) Вели́ка рога́та худо́ба – бики, воли, корови, буйволи, яки і т. ін.
Надзвичайно великий економічний ефект у тваринництві дає, наприклад, безприв'язне утримання великої рогатої худоби (з наук.-попул. літ.);
(2) Голла́ндська худо́ба – велика рогата худоба, яка відрізняється своєю високою молочністю;
(3) Худо́ба худа́ – Тварини, які не відповідають вимогам категорії нижнесередньої вгодованості.
△ (4) Чо́рно-ряба́ худо́ба – порода худоби свійського молочного напряму, що є поміссю різних поколінь, які утворилися в різних зонах у результаті схрещування різноманітної місцевої худоби з плідниками остфризької породи та деяких ін. порід голландського походження.
Будова тіла, молочна продуктивність і жирномолочність чорно-рябої худоби великою мірою залежить від якості вихідних місцевих порід.., рівня зоотехнічної роботи з помісями і місцевих природно-історичних умов (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- худоба — (свійські тварини) худобина, скот, товар, розм. бидло, діал. маржина. Словник синонімів Полюги
- худоба — худо́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- худоба — зб., скотина, товар, д. маржина, (робоча) тягло; од. зб. худобина, худібчина; Л. бидло, скотиняка; худібка. Словник синонімів Караванського
- худоба — Тварини, товар, худібка, худібонька, худібчина, худібчинка, худобина, худобинка, худобка, худобонька Фразеологічні синоніми: велика рогата худоба; голланддська худоба Словник синонімів Вусика
- худоба — Ані дати, ані брати, ані хвоста коло хати. Не має й худобини коло хати, тому від нього нічого не дістанеш та й небезпечно такому помагати. Де є худоба, там є шкода. Худоба несвідомо робить шкоду, або сама гине з невідомої причини. Приповідки або українсько-народня філософія
- худоба — Майно, добро Словник застарілих та маловживаних слів
- худоба — -и, ж. 1》 збірн. Чотириногі свійські сільськогосподарські тварини. Велика рогата худоба. 2》 перен., розм., лайл. Те саме, що бидло 2), 3). 3》 збірн., діал. Майно, скарб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- худоба — МАЙНО́ (речі, які комусь належать на правах власності), ДОБРО́, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ТКИ, СТА́ТКИ, МАЄ́ТОК розм., МАЄ́ТНІСТЬ розм., ВЖИ́ТОК (УЖИ́ТОК) заст., ФОРТУ́НА заст.; ЗБІ́ЖЖЯ (хатні, господарські, особисті речі); НА́ДІБОК, СКАРБ розм. (перев. Словник синонімів української мови
- худоба — Худо́ба, -би, -бі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- худоба — ХУДО́БА, и, ж. 1. збірн. Чотириногі свійські сільськогосподарські тварини. Один Рябко, один, як палець, не дрімає, Худобу панську, мов брат рідний, доглядає (Г.-Арт., Байки.., 1958, 49); Знайшовся такий чоловік з другого села: .. Словник української мови в 11 томах
- худоба — Худо́ба, -би ж. 1) Имущество, состояніе. От як умер батько, зосталася їм худоба: млин і хлів, і кіт. Рудч. Ск. II. 12. Брати будуть на худобі жити. Чуб. V. 990. 2) Домашній скотъ. Мов у кошару заганяє чужу худобу. Шевч. 657. 3) Употребл. Словник української мови Грінченка