1. Приповідки або українсько-народня філософія

худоба

Ані дати, ані брати, ані хвоста коло хати.

Не має й худобини коло хати, тому від нього нічого не дістанеш та й небезпечно такому помагати.

Де є худоба, там є шкода.

Худоба несвідомо робить шкоду, або сама гине з невідомої причини.

На віщо худоба, як жить не вподоба.

Коли не мило жити, то й маєток не милий стає.

Хто худобу б'є, той по тім без неї є.

Хто знущається над худобою у того вона згине, а другу тяжко набути.

В гарній артілі й худоба в тілі.

У хороших господарів добра худоба.

Силос силосувати — не буде худоба голодувати.

Про заготівлю на зиму корму для худоби.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. худоба — (свійські тварини) худобина, скот, товар, розм. бидло, діал. маржина. Словник синонімів Полюги
  2. худоба — худо́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. худоба — зб., скотина, товар, д. маржина, (робоча) тягло; од. зб. худобина, худібчина; Л. бидло, скотиняка; худібка. Словник синонімів Караванського
  4. худоба — Тварини, товар, худібка, худібонька, худібчина, худібчинка, худобина, худобинка, худобка, худобонька Фразеологічні синоніми: велика рогата худоба; голланддська худоба Словник синонімів Вусика
  5. худоба — ХУДО́БА, и, ж. 1. збірн. Чотириногі сільськогосподарські свійські тварини; скотина, худобина, німина. Один Рябко, один, як палець, не дрімає, Худобу панську, мов брат рідний, доглядає (П. Гулак-Артемовський); Знайшовся такий чоловік з другого села: .. Словник української мови у 20 томах
  6. худоба — Майно, добро Словник застарілих та маловживаних слів
  7. худоба — -и, ж. 1》 збірн. Чотириногі свійські сільськогосподарські тварини. Велика рогата худоба. 2》 перен., розм., лайл. Те саме, що бидло 2), 3). 3》 збірн., діал. Майно, скарб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. худоба — МАЙНО́ (речі, які комусь належать на правах власності), ДОБРО́, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ТКИ, СТА́ТКИ, МАЄ́ТОК розм., МАЄ́ТНІСТЬ розм., ВЖИ́ТОК (УЖИ́ТОК) заст., ФОРТУ́НА заст.; ЗБІ́ЖЖЯ (хатні, господарські, особисті речі); НА́ДІБОК, СКАРБ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  9. худоба — Худо́ба, -би, -бі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. худоба — ХУДО́БА, и, ж. 1. збірн. Чотириногі свійські сільськогосподарські тварини. Один Рябко, один, як палець, не дрімає, Худобу панську, мов брат рідний, доглядає (Г.-Арт., Байки.., 1958, 49); Знайшовся такий чоловік з другого села: .. Словник української мови в 11 томах
  11. худоба — Худо́ба, -би ж. 1) Имущество, состояніе. От як умер батько, зосталася їм худоба: млин і хлів, і кіт. Рудч. Ск. II. 12. Брати будуть на худобі жити. Чуб. V. 990. 2) Домашній скотъ. Мов у кошару заганяє чужу худобу. Шевч. 657. 3) Употребл. Словник української мови Грінченка