вигадка

ви́гадка

игадка]

-дкие, д. і м. -адз'ц'і, р. мн. -док

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигадка — ви́гадка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вигадка — Ви́гадка, -дки, -дці; -гадки́, -до́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. вигадка — ВИ́ГАДКА, и, ж. 1. Те, що вигадане в результаті міркувань, роздумувань; рішення щодо якоїсь дії. Він [Яків] любив усе по-своєму робити й за свої вигадки чіплявся так, як п’явка (Григ., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  4. вигадка — ВИ́ГАДКА, и, ж. 1. Те, що вигадане в результаті міркувань, роздумувань; рішення щодо якоїсь дії. Він [Яків] любив усе по-своєму робити й за свої вигадки чіплявся так, як п'явка (Грицько Григоренко); Вся несподіванка полягала в тому... Словник української мови у 20 томах
  5. вигадка — метки́й на ви́гадки (на ви́тівки). Вигадливий, кмітливий і т.ін. Меткі на вигадки дівчата заводили пісень, що мутили душу Нестерові (К. Гордієнко); Кирило меткий на витівки (О. Копиленко). Фразеологічний словник української мови
  6. вигадка — Вигад, жм. мудрація, зап. вимисел, пор. ВИНАХІД; (нереальність) неправда, фантазія, обр. на вербі груші; (парубоцька) витівка; (дія) вигадування. Словник синонімів Караванського
  7. вигадка — -и, ж. 1》 Те, що вигадане внаслідок міркувань, роздумувань; рішення щодо якоїсь дії. || Те, що створене, винайдене. 2》 Здатність вигадувати, винаходити. 3》 Те, що створене в уяві, чого немає і не було в дійсності. 4》 Примхливе бажання, надумана потреба. || Витівка, придумана для розваги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. вигадка — (те, що придумано) вимисел, видумка, фантазія, фантастика, небувальщина, розм. байка, зневажл. мн. брехні, побрехеньки. Словник синонімів Полюги
  9. вигадка — I байка (байки), брехня, вигад, вимисел, вимрійка, домисел, казка, казна-що, казочка, легенда, міф, міфологія (ірон.), небилиця, небувалиця, обман, плітка, побрехенька, слава (погана), словоблуд, словоблуддя, хараман, химерія Фразеологічні синоніми... Словник синонімів Вусика
  10. вигадка — Ви́гадка, -ки ж. 1) Выдумка. Пішла голота на вигадки. Ном. № 14265. 2) Выдумка, капризъ, прихоть. Коли скінчиш ти вигадки химерні і нам даси до тебе говорити. К. Іов. 39. ум. ви́гадочка. А за молодого віку, славлють, вигадочки були чималі і в неї. МВ. (О. 1862. III. 34). Словник української мови Грінченка
  11. вигадка — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн. Словник синонімів української мови