1. Орфоепічний словник української мови

вигадувати

вига́дувати

[виегадуватие]

-уйу, -уйеиш

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигадувати — (описувати те, чого немає) видумувати, придумувати, вимишляти, фантазувати, мудрувати, (на основі відомого) імпровізувати, розм.: плести, плескати. Словник синонімів Полюги
  2. вигадувати — вига́дувати 1 дієслово недоконаного виду придумувати вига́дувати 2 дієслово недоконаного виду заощаджувати Орфографічний словник української мови
  3. вигадувати — Винаходити, видумувати, вимислювати, вимудровувати; (нереальне) фантазувати, химерити, химерувати; (витребеньки) ІД. вередувати. Словник синонімів Караванського
  4. вигадувати — I -ую, -уєш, недок., вигадати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Думаючи, міркуючи, знаходити якесь рішення, додумуватися до чого-небудь. || Створювати, винаходити що-небудь нове, те, чого раніше не було. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вигадувати — ВИГА́ДУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́ГАДАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Думаючи, міркуючи, знаходити якесь рішення, додумуватися до чого-небудь. Втупивши очі у вогонь, Верига сидів перед мечетом і вигадував кару на голову панів (П. Словник української мови у 20 томах
  6. вигадувати — див. думати; фантазувати Словник синонімів Вусика
  7. вигадувати — вига́дувати / ви́гадати таке́, що і в борщ не кри́шать. Говорити нісенітниці, дурниці. — От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать (Д. Мордовець). Фразеологічний словник української мови
  8. вигадувати — ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. вигадувати — Вига́дувати, -дую, -дуєш; ви́гадати, -даю, -даєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. вигадувати — ВИГА́ДУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́ГАДАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Думаючи, міркуючи, знаходити якесь рішення, додумуватися до чого-небудь. Втупивши очі у вогонь, Верига сидів перед мечетом і вигадував кару на голову панів (Панч, Гомон. Словник української мови в 11 томах
  11. вигадувати — Вигадувати, -дую, -єш сов. в. вигадати, -даю, -єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, придумать. Дідона вигадала грище. Котл. Ен. І. 23. Глухий не почує, то вигода. посл. Учені люде вигадали такий струмент, що виміря кожну високість. Ком. І. 14. Словник української мови Грінченка