вигадувати

ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм., ХИМЕ́РИТИ розм., ХИМЕРУВА́ТИ розм., ПРИ́МХАТИ діал. Вдень найчастіше він нудивсь, або ходив похмурий, сердитий, вередував (М. Коцюбинський); — Добре, візьму і тебе, тільки.. не капризуй, а то з дороги поверну назад (М. Чабанівський); — Зараз почне вигадувати. Все не по його, не по йому (Панас Мирний); (Наталка:) Не рівняйте мене, пане виборний, з городянками: я не вередую і не перебираю женихами (І. Котляревський); — Та ну! Не ґедзкайся! виймай лиш ключ мерщій (П. Гулак-Артемовський); Онися коверзувала ще й любила допікати до живих печінок (І. Нечуй-Левицький); Через тиждень кличуть її у двір.. — Не піду я. Хай сюди присилає (провіант)! — каверзувала вже Оришка (Панас Мирний); — Тут і мала дитина бачить вигоду, а він комизиться... (В. Кучер); — Не люблю, коли молодий, здоровий, гарний чоловік отак нудить та марудить (І. Франко); — Кожна дівка, поки не вийшла заміж, то й добра, а як зв'язала руки, то зараз і почне витребенькувати... І те не так, і друге не по ній!.. (Панас Мирний); — Чи швидко підемо заміж, чи ще довгенько будемо перебендювати? — спитала мати в дочки (І. Нечуй-Левицький); — Дитина чогось химерить сьогодні (Ірина Вільде); А ти мати, чи ні своїй дочці? Як почне він (чоловік) примхати, то ти й рученьки попустиш (Марко Вовчок).

ВИГА́ДУВАТИ (говорити, описувати те, чого немає й не було; створювати в уяві), ВИДУ́МУВАТИ, ПРИДУ́МУВАТИ, ВИМИШЛЯ́ТИ, ВИМИ́СЛЮВАТИ, ФАНТАЗУВА́ТИ, МУДРУВА́ТИ, ІМПРОВІЗУВА́ТИ, ПЛЕСТИ́ розм., ПЛЕСКА́ТИ розм., ВИПЛІТА́ТИ розм., СПЛІТА́ТИ розм., ПРИГА́ДУВАТИ розм., ХИМЕ́РИТИ розм., ХИМЕРУВА́ТИ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ розм.; ДОКЛАДА́ТИ діал. (для сміху). — Док.: ви́гадати, ви́думати, приду́мати, ви́мислити, ви́мудрувати, ви́метикувати, ви́плести, сплести́, пригада́ти, прирозумі́ти розм. Став тоді хлопець у самій уяві своїй вигадувати всякі пригоди й переживати їх (А. Головко); (Любов:) Нещастя!.. все нещастя!.. А коли буде щастя? Ах, тіточко!.. Ну, годі.. Не вважайте, се так, голова болить, от і видумую (Леся Українка); Часом темної, довгої ночі Грицько не спав і на волосину: все придумував та пригадував, що б його перед жінкою вивести таке, щоб звихнути Чіпчину правду... (Панас Мирний); — І ти тхором мене зовеш! І небилиці вимишляєш (І. Котляревський); Тимко починав фантазувати. Він бачив себе таким же високим і ставним, як Іван Павлович (Ю. Збанацький); Покиньмо їх та ходім поки за писарем; будемо дивитись, що той мудрує (Г. Квітка-Основ'яненко); Факт, який мав він на увазі, був явно непереконливий і недостатній, щоб посіяти сумнів у Грицьковому серці.. Імпровізувати Павло тоді не рискнув (А. Головко); Вінцусиха плете по селі, начебто він ні на батька, ні на матір не похожий (І. Муратов); Колись баби плескали, мовбито він крадене передержує (Б. Грінченко); Люди.. виплели, що буцім Пріська напоїла Хведора кошачим мозком (Панас Мирний); Цар упився — вже в світлиці Він сплітає небилиці (Л. Первомайський); (Старшина перший:) Ох, старі голови та розумні; химерять — химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Т. Шевченко); (Поет (до музи):) Не химеруй, кохана, бо мусимо до рана списати сей папір (Леся Українка); Їде (дурень) через гай і щось дуже замисливсь, і дев'ять розумних не вгадали б, об чім він коверзує (О. Стороженко); (Охрім:) Вийду на вулицю, хлопці й дівчата зберуться, ..почнуть таке докладати, що, здається, і мертвий зареготав би (М. Кропивницький).

ВИНАХО́ДИТИ (творити що-небудь нове, до цього невідоме), ПРИДУ́МУВАТИ, ВИГА́ДУВАТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИДУ́МУВАТИ, ВИМИШЛЯ́ТИ рідко, ВИМИ́СЛЮВАТИ рідко. — Док.: ви́найти, приду́мати, ви́гадати, створи́ти, ви́думати, ви́мислити. Він все життя шукав і винаходив у тісній лабораторії своїй (С. Голованівський); — Люди розумової праці винайшли трактор (Григорій Тютюнник); — Він же придумав універсальний різець (О. Донченко); Благословен, хто вигадав маяк, Цей промінь, що спалахує над морем (М. Рильський); Учені Інституту кібернетики створили малу універсальну машину (з газети); Хто видумав кулі й карабіни і силу облічив розгону олова, сей не провадить війни (В. Стефаник); Довго, дуже ще довго треба було працювати, щоб вимислити годинник вигідніший та дешевший (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигадувати — (описувати те, чого немає) видумувати, придумувати, вимишляти, фантазувати, мудрувати, (на основі відомого) імпровізувати, розм.: плести, плескати. Словник синонімів Полюги
  2. вигадувати — вига́дувати 1 дієслово недоконаного виду придумувати вига́дувати 2 дієслово недоконаного виду заощаджувати Орфографічний словник української мови
  3. вигадувати — Винаходити, видумувати, вимислювати, вимудровувати; (нереальне) фантазувати, химерити, химерувати; (витребеньки) ІД. вередувати. Словник синонімів Караванського
  4. вигадувати — [виегадуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  5. вигадувати — I -ую, -уєш, недок., вигадати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Думаючи, міркуючи, знаходити якесь рішення, додумуватися до чого-небудь. || Створювати, винаходити що-небудь нове, те, чого раніше не було. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вигадувати — ВИГА́ДУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́ГАДАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Думаючи, міркуючи, знаходити якесь рішення, додумуватися до чого-небудь. Втупивши очі у вогонь, Верига сидів перед мечетом і вигадував кару на голову панів (П. Словник української мови у 20 томах
  7. вигадувати — див. думати; фантазувати Словник синонімів Вусика
  8. вигадувати — вига́дувати / ви́гадати таке́, що і в борщ не кри́шать. Говорити нісенітниці, дурниці. — От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать (Д. Мордовець). Фразеологічний словник української мови
  9. вигадувати — Вига́дувати, -дую, -дуєш; ви́гадати, -даю, -даєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. вигадувати — ВИГА́ДУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́ГАДАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Думаючи, міркуючи, знаходити якесь рішення, додумуватися до чого-небудь. Втупивши очі у вогонь, Верига сидів перед мечетом і вигадував кару на голову панів (Панч, Гомон. Словник української мови в 11 томах
  11. вигадувати — Вигадувати, -дую, -єш сов. в. вигадати, -даю, -єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, придумать. Дідона вигадала грище. Котл. Ен. І. 23. Глухий не почує, то вигода. посл. Учені люде вигадали такий струмент, що виміря кожну високість. Ком. І. 14. Словник української мови Грінченка