викладати

Значення в інших словниках

1. викладати — виклада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. викладати — Розкладати, класти, складати; (стіну) мурувати, ВИВОДИТИ; (думку) розповідати, оповідати, доповідати, з. ясувати; (фізику) читати лекції з; (у школі) учити; (тварин) каструвати. Словник синонімів Караванського
3. викладати — -аю, -аєш, недок., викласти, -аду, -адеш і рідше виложити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Дістаючи, витягаючи звідки-небудь, класти що-небудь назовні, на щось. || Розкладати що-небудь. 2》 Класти в певному порядку шматки дерну, дерев'яні бруски, камінці і... Великий тлумачний словник сучасної мови
4. викладати — ВИКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КЛАСТИ, аду, адеш, рідко ВИ́ЛОЖИТИ, жу, жиш, док. 1. що. Дістаючи, витягаючи звідки-небудь, класти що-небудь назовні, на щось. Словник української мови у 20 томах
5. викладати — див. мостити Словник синонімів Вусика
6. викладати — виклада́ти / ви́класти ду́шу кому і без додатка. Відверто, щиро ділитися з кимсь думками, переживаннями. Погляд .. наче говорив: “Ти, чоловіче, не намагайся таїтись, викладай душу одразу, бо однаково раба Божого розкушу” (С. Фразеологічний словник української мови
7. викладати — ВИКЛАДА́ТИ (вести урок, лекцію, навчати слухачів певної дисципліни), ЧИТА́ТИ, ПОДАВА́ТИ. — Док.: ви́класти, прочита́ти, пода́ти. Кілька свят та неділь викладав він своїм слухачам українську історію (Б. Словник синонімів української мови
8. викладати — ВИКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КЛАСТИ, аду, адеш і рідше ВИ́ЛОЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Дістаючи, витягаючи звідки-небудь, класти що-небудь назовні, на щось. Словник української мови в 11 томах
9. викладати — Викладати, -даю, -єш сов. в. викласти, -ду, -деш, гл. 1) Выкладывать, выложить. Як позичає, то всі боги викладає. Ном. № 10629. 2) Въ художественныхъ гуцульскихъ работахъ: дѣлать инкрустаціи изъ дерева, рога или кости. Шух. I. 309. 3) Только сов. Словник української мови Грінченка