викладати
виклада́ти
-аю, -аєш, недок., викласти, -аду, -адеш і рідше виложити, -жу, -жиш, док., перех.
1》 Дістаючи, витягаючи звідки-небудь, класти що-небудь назовні, на щось.
|| Розкладати що-небудь.
2》 Класти в певному порядку шматки дерну, дерев'яні бруски, камінці і т. ін., вкриваючи яку-небудь поверхню.
|| Складати якісь знаки, візерунок, напис з чого-небудь на чомусь.
|| Складаючи і скріплюючи цеглу, камінь і т. ін., будувати що-небудь; мурувати.
|| Робити яку-небудь зачіску.
3》 Розповідати, висловлювати що-небудь.
4》 тільки недок., також без додатка. Читати лекції, вести уроки, навчати слухачів певної дисципліни.
5》 рідко. Вираховувати, вилічувати що-небудь на рахівниці.
6》 тільки док., перен., розм. Повалити, знищивши кого-, що-небудь.
7》 розм. Каструвати (тварин).
Значення в інших словниках
- викладати — виклада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- викладати — Розкладати, класти, складати; (стіну) мурувати, ВИВОДИТИ; (думку) розповідати, оповідати, доповідати, з. ясувати; (фізику) читати лекції з; (у школі) учити; (тварин) каструвати. Словник синонімів Караванського
- викладати — [виекладатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- викладати — ВИКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КЛАСТИ, аду, адеш, рідко ВИ́ЛОЖИТИ, жу, жиш, док. 1. що. Дістаючи, витягаючи звідки-небудь, класти що-небудь назовні, на щось. Словник української мови у 20 томах
- викладати — див. мостити Словник синонімів Вусика
- викладати — виклада́ти / ви́класти ду́шу кому і без додатка. Відверто, щиро ділитися з кимсь думками, переживаннями. Погляд .. наче говорив: “Ти, чоловіче, не намагайся таїтись, викладай душу одразу, бо однаково раба Божого розкушу” (С. Фразеологічний словник української мови
- викладати — ВИКЛАДА́ТИ (вести урок, лекцію, навчати слухачів певної дисципліни), ЧИТА́ТИ, ПОДАВА́ТИ. — Док.: ви́класти, прочита́ти, пода́ти. Кілька свят та неділь викладав він своїм слухачам українську історію (Б. Словник синонімів української мови
- викладати — ВИКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КЛАСТИ, аду, адеш і рідше ВИ́ЛОЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Дістаючи, витягаючи звідки-небудь, класти що-небудь назовні, на щось. Словник української мови в 11 томах
- викладати — Викладати, -даю, -єш сов. в. викласти, -ду, -деш, гл. 1) Выкладывать, выложить. Як позичає, то всі боги викладає. Ном. № 10629. 2) Въ художественныхъ гуцульскихъ работахъ: дѣлать инкрустаціи изъ дерева, рога или кости. Шух. I. 309. 3) Только сов. Словник української мови Грінченка