викладати

виклада́ти / ви́класти ду́шу кому і без додатка. Відверто, щиро ділитися з кимсь думками, переживаннями. Погляд .. наче говорив: “Ти, чоловіче, не намагайся таїтись, викладай душу одразу, бо однаково раба Божого розкушу” (С. Голованівський); І глянув (Боговіз) у пітьмі на Колодуба уважно, наче роздумуючи, чи варто викладати перед ним свою душу (Ю. Бедзик); Вона мені карти розкине,.. а я їй усю душу викладу, всі кривди виплачу (І. Рябокляч).

виклада́ти / ви́класти (свої́) ка́рти кому і без додатка. Відверто розказати все, не приховуючи своїх задумів, намірів, планів. Явтух Каленикович помічає цікаві погляди ярмарчан, що фіксують його надто довгу розмову з жінкою, і одразу викладає карти (Ю. Яновський); (Буйко:) А ви ж як хотіли? Щоб до командира партизанського загону прийшла якась дівчина, від якогось лікаря і щоб він їй одразу й карти виклав? (Я. Баш).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

викладати — виклада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
викладати — Розкладати, класти, складати; (стіну) мурувати, ВИВОДИТИ; (думку) розповідати, оповідати, доповідати, з. ясувати; (фізику) читати лекції з; (у школі) учити; (тварин) каструвати. Словник синонімів Караванського
викладати — [виекладатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
викладати — -аю, -аєш, недок., викласти, -аду, -адеш і рідше виложити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Дістаючи, витягаючи звідки-небудь, класти що-небудь назовні, на щось. || Розкладати що-небудь. 2》 Класти в певному порядку шматки дерну, дерев'яні бруски, камінці і... Великий тлумачний словник сучасної мови
викладати — ВИКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КЛАСТИ, аду, адеш, рідко ВИ́ЛОЖИТИ, жу, жиш, док. 1. що. Дістаючи, витягаючи звідки-небудь, класти що-небудь назовні, на щось. Словник української мови у 20 томах
викладати — див. мостити Словник синонімів Вусика
викладати — ВИКЛАДА́ТИ (вести урок, лекцію, навчати слухачів певної дисципліни), ЧИТА́ТИ, ПОДАВА́ТИ. — Док.: ви́класти, прочита́ти, пода́ти. Кілька свят та неділь викладав він своїм слухачам українську історію (Б. Словник синонімів української мови
викладати — ВИКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КЛАСТИ, аду, адеш і рідше ВИ́ЛОЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Дістаючи, витягаючи звідки-небудь, класти що-небудь назовні, на щось. Словник української мови в 11 томах
викладати — Викладати, -даю, -єш сов. в. викласти, -ду, -деш, гл. 1) Выкладывать, выложить. Як позичає, то всі боги викладає. Ном. № 10629. 2) Въ художественныхъ гуцульскихъ работахъ: дѣлать инкрустаціи изъ дерева, рога или кости. Шух. I. 309. 3) Только сов. Словник української мови Грінченка