1. Орфоепічний словник української мови

мліти

млі́ти

[мл’ітие]

мл'ійу, мл'ійеиш

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мліти — млі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мліти — Умлівати, замлівати, розімлівати, завмирати; (від болю) знемагати; (- руки-ноги) терпнути, затерпати; (- серце) в'янути; (втрачати пам'ять) непритомніти; КУЛ. (- страті) упрівати. Словник синонімів Караванського
  3. мліти — млію, млієш, недок. 1》 Бути в стані млості (у 1 знач.). 2》 Знемагати від болю, глибоких переживань. || Ставати нечутливим; терпнути (про руки, ноги, пальці тощо). 3》 Утрачати свідомість; непритомніти. 4》 Знемагати від високої температури, спеки. 5》 кул. Упрівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мліти — МЛІ́ТИ, млі́ю, млі́єш, недок. 1. Бути в стані млості (у 1 знач.). А надто той рибалонька, Жвавий, кучерявий, Мліє, в'яне, як зостріне Ганнусю чорняву (Т. Шевченко); [Маруся:] Тобі б тільки щебетати та мліти від солодких речей!.. (М. Словник української мови у 20 томах
  5. мліти — млі́ти душе́ю (се́рцем). 1. за кого—що і без додатка. Уболівати за кого-, що-небудь; переживати. — Сюди, туди — аж воли мої в гречці.. І, лихо!.. що ж це буде! — млію душею (А. Фразеологічний словник української мови
  6. мліти — ВАРИ́ТИСЯ (про їжу — набувати готовності під дією вогню), КИПІ́ТИ, УКИПА́ТИ (ВКИПА́ТИ), МЛІ́ТИ, ПРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), ПА́РИТИСЯ (на парі, на малому вогні). — Док.: звари́тися, укипі́ти (вкипі́ти), упрі́ти (впрі́ти). Словник синонімів української мови
  7. мліти — Млі́ти, млі́ю, млі́єш, млі́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мліти — МЛІ́ТИ, млі́ю, млі́єш, недок. 1. Бути в стані млості (у 1 знач.). А надто той рибалонька. Жвавий, кучерявий. Мліє, в’яне, як зостріне Ганнусю чорняву (Шсвч., І, 1951, 165); [Маруся:] Тобі б тільки щебетати та мліти від солодких речей!.. (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  9. мліти — Мліти, млію, -єш гл. 1) Млѣть, замирать, изнывать. Не житиму тепер, а млітиму. Г. Барв. 253. Глянув я направо, там росли і мліли на сонці роскішні сади. Левиц. І. Світить місяць да не гріє, до дівчини серце мліє. Чуб. V. 24. Словник української мови Грінченка