1. Словник синонімів української мови

мліти

ВАРИ́ТИСЯ (про їжу — набувати готовності під дією вогню), КИПІ́ТИ, УКИПА́ТИ (ВКИПА́ТИ), МЛІ́ТИ, ПРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), ПА́РИТИСЯ (на парі, на малому вогні). — Док.: звари́тися, укипі́ти (вкипі́ти), упрі́ти (впрі́ти). У пузатих горщиках варився борщ із гусятиною (О. Донченко); Риба кипіла в казані (І. Нечуй-Левицький); Поки в казанку пшоно вкипало, хлопець нашвидку в дорогу лагодився (В. Мисик); Ви в доброму настрої, спокійні — і борщ мліє на плиті (з журналу); І пріла каша в чорнім казані (А. Малишко); Польова каша завжди добра. Може, через те, що не в печі упріває, а серед вільного повітря (Панас Мирний).

НЕПРИТО́МНІТИ (впадати в непритомність); МЛІ́ТИ, ЗОМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ (ВМЛІВА́ТИ), ОБІМЛІВА́ТИ розм., ОБМИРА́ТИ розм., ОМЛІВА́ТИ рідше (знемагати, слабнути до втрати свідомості, перев. від сильного душевного потрясіння, від фізичної слабості, хвороби). — Док.: знеприто́мніти, зомлі́ти (зімлі́ти), умлі́ти (вмлі́ти), обімлі́ти, обме́рти, омлі́ти. Бахнув постріл, щось ударило по голові, і Федя знепритомнів (М. Трублаїні); Врешті він почув, що мліє. — Стій... не можу... — шепнув він, опускаючись додолу (М. Коцюбинський); Катря стоїть коло стіни, сама, як стіна, біла, — бачу — зомліває (Марко Вовчок); І що тільки в церкві дяк "Іже" заспіває, Бідна баба у кутку Мало не вмліває (С. Руданський); Слідом за нею вийшли Павло з Катрею, і Оленка мало не обімліла (В. Кучер); Як почне пані обмирати та стогнати, та в крик викрикувати, то він.. і плаче, і сам людей лає (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мліти — млі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мліти — Умлівати, замлівати, розімлівати, завмирати; (від болю) знемагати; (- руки-ноги) терпнути, затерпати; (- серце) в'янути; (втрачати пам'ять) непритомніти; КУЛ. (- страті) упрівати. Словник синонімів Караванського
  3. мліти — [мл’ітие] мл'ійу, мл'ійеиш Орфоепічний словник української мови
  4. мліти — млію, млієш, недок. 1》 Бути в стані млості (у 1 знач.). 2》 Знемагати від болю, глибоких переживань. || Ставати нечутливим; терпнути (про руки, ноги, пальці тощо). 3》 Утрачати свідомість; непритомніти. 4》 Знемагати від високої температури, спеки. 5》 кул. Упрівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мліти — МЛІ́ТИ, млі́ю, млі́єш, недок. 1. Бути в стані млості (у 1 знач.). А надто той рибалонька, Жвавий, кучерявий, Мліє, в'яне, як зостріне Ганнусю чорняву (Т. Шевченко); [Маруся:] Тобі б тільки щебетати та мліти від солодких речей!.. (М. Словник української мови у 20 томах
  6. мліти — млі́ти душе́ю (се́рцем). 1. за кого—що і без додатка. Уболівати за кого-, що-небудь; переживати. — Сюди, туди — аж воли мої в гречці.. І, лихо!.. що ж це буде! — млію душею (А. Фразеологічний словник української мови
  7. мліти — Млі́ти, млі́ю, млі́єш, млі́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мліти — МЛІ́ТИ, млі́ю, млі́єш, недок. 1. Бути в стані млості (у 1 знач.). А надто той рибалонька. Жвавий, кучерявий. Мліє, в’яне, як зостріне Ганнусю чорняву (Шсвч., І, 1951, 165); [Маруся:] Тобі б тільки щебетати та мліти від солодких речей!.. (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  9. мліти — Мліти, млію, -єш гл. 1) Млѣть, замирать, изнывать. Не житиму тепер, а млітиму. Г. Барв. 253. Глянув я направо, там росли і мліли на сонці роскішні сади. Левиц. І. Світить місяць да не гріє, до дівчини серце мліє. Чуб. V. 24. Словник української мови Грінченка