світовий

Значення в інших словниках

1. світовий — світови́й 1 прикметник від: світ — світло рідко світови́й 2 прикметник від: світ — всесвіт Орфографічний словник української мови
2. світовий — (форум) усесвітній, уселюдський; (клясик) світової слави, СЛАВЕТНИЙ; З. суєтний, житейський, (звичай) людський, (порядок) загальноприйнятий, загальновідомий, (чоловік) світський. Словник синонімів Караванського
3. світовий — I -а, -е. 1》 розм. Прикм. до світ I 1). 2》 Стос. до світу (див. світ I 2)). || Який буває на світанку. Від світової зорі до вечірньої — з раннього ранку до пізнього вечора. До зорі світової — до сходу сонця. II -а, -е. 1》 Стос. до світу (див. світ II 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. світовий — СВІТОВИ́Й¹, а́, е́. 1. розм. Прикм. до світ¹ 1. Усі скелі облиті вранішнім сонцем, веселим, ясним .. Здається, бачиш чудову декорацію якоїсь світової дивної сцени, поставлену геніальним майстром, видуману геніальною фантазією (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
5. світовий — ПЕРЕДРАНКО́ВИЙ (який передує ранку, відбувається, буває перед ранком), ПЕРЕДРА́НІШНІЙ, НАДРА́ННІЙ, ПЕРЕДРА́ННІЙ рідше; СВІТАНКО́ВИЙ, СВІТОВИ́Й (який відбувається на світанку); ДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІТА́НКОВИЙ, ПЕРЕДДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІ́ТНІЙ, ДОСВІТКО́ВИЙ... Словник синонімів української мови
6. світовий — Світови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. світовий — СВІТОВИ́Й¹, а́, е́. 1. розм. Прикм. до світ¹ 1. Усі скелі облиті вранішнім сонцем, веселим, ясним.. Здається, бачиш чудову декорацію якоїсь світової дивної сцени, поставлену геніальним майстром, видуману геніальною фантазією (Н.-Лев., II, 1956, 414). Словник української мови в 11 томах
8. світовий — Світовий, -а, -е 1) Утренній. Да зійшла зоря да вечірняя, зійде світова. Грин. III. 165. Світова зоря, зірниця. Чуб. І. 14. Поки світові півні заспівають. Мнж. 134. 2) Живущій въ свѣтѣ. Тут, світові. зважте, люде, що то в онім пеклі буде. Гол. III. 279. Словник української мови Грінченка