світовий

ПЕРЕДРАНКО́ВИЙ (який передує ранку, відбувається, буває перед ранком), ПЕРЕДРА́НІШНІЙ, НАДРА́ННІЙ, ПЕРЕДРА́ННІЙ рідше; СВІТАНКО́ВИЙ, СВІТОВИ́Й (який відбувається на світанку); ДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІТА́НКОВИЙ, ПЕРЕДДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІ́ТНІЙ, ДОСВІТКО́ВИЙ, ДОСВІТЧА́НИЙ заст. (який передує світанку, відбувається, буває перед світанком). Тягло передранковим холодком (П. Панч); Ліс ще дрімає в передранішній тиші (М. Коцюбинський); І в морозяних полях, У надранній тиші заєць, вийшовши гулять, Стежку-слід залишить (М. Шпак); Ярославна плаче на горожі у Путивлі, в передранній тьмі (Н. Забіла); Стурбовано глянув (Тимко) на малесенькі вікна, за якими чорніла світанкова пітьма (Григорій Тютюнник); Над Одесом вже стояв світовий білуватий туманець (І. Нечуй-Левицький); На березі моря в досвітній імлі метушаться люди (Ю. Яновський); Ледь чутна передсвітанкова прохолода вливалася в оксамитову теплінь ночі (З. Тулуб); Переддосвітня година. Померкає світло зір (А. Кримський); Мрії передсвітні, які ви чарівні! (Леся Українка); Півні крильми червоними махають, оспівуючи досвітковий світ (І. Вирган); Зорі тремтіли в морозному повітрі, досвітчане світло в далеких хатах блимало (М. Коцюбинський).

ВСЕСВІ́ТНІЙ (який стосується всієї земної кулі), СВІТОВИ́Й, ПЛАНЕТА́РНИЙ. — Павлику, — сказав Пронька, — твоя машина — всесвітній переворот у техніці (О. Донченко); Він.. задушевний хлопець. А що любить на кожному кроці світові проблеми вирішувати, то це вже в людини такий характер (О. Гончар); Досягнення людського розуму повинні належати всьому людству — це закон нашого планетарного співжиття (П. Загребельний).

ЛЮ́ДСЬКИ́Й (властивий людині), СВІТОВИ́Й рідше, ЧОЛОВІ́ЧИЙ заст. Вона (пісня) обіймає всі сторони людської поведінки і діяльності, всю глибоку, багатогранну палітру душевних переживань (А. Малишко); А коли ви, може, коли і полаялись, то це світова річ (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Ми йдемо туди, де .. гаї зелені, повні птаства, де все радісно і весело балака до чоловічого серця (І. Карпенко-Карий).

СЛАВЕ́ТНИЙ (який має загальне визнання, широку славу), ЗНАМЕНИ́ТИЙ, УСЛА́ВЛЕНИЙ (ВСЛА́ВЛЕНИЙ), ПРОСЛА́ВЛЕНИЙ, СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, СЛА́ВНИЙ (СЛА́ВЕН поет.), ВСЕСЛА́ВНИЙ, ВИСОКОСЛА́ВНИЙ, ЗНАКОМИ́ТИЙ розм., СЛАВУ́ТНІЙ (СЛАВУ́ТНИЙ) заст.; СВІТОВИ́Й (визнаний у всьому світі), СВІТОСЛА́ВНИЙ. З сивої блакиті віків.. постають горді образи славетних прадідів великих.. — Хмельницького, Палія, Кармалюка, Залізняка (О. Довженко); Одна з давніших дум, знаменита дума про Самійла Кішку, виявляє в авторі неабиякого знавця умов тогочасного козацького побуту, умов турецької неволі (М. Рильський); Відомий і забутий, Прославлений, осміяний, владар І раб — він (Бетховен) умирав (М. Рильський); Славнозвісний співак; Славний лицар Дон-Кіхот роз'їжджав по світах на своїм Росинанті (О. Гончар); Святослав самотою з малою дружиною розбив коло Сновська дванадцять тисяч половців і став славен у землі своїй (П. Загребельний); Смугляве обличчя.. нагадувало одно з тих облич, що їх знакомиті митці пензля беруть для Іродіад, Саломей і інших красунь давнини (О. Досвітній); (Іфігенія:) Може... може, спом'януть в піснях Славутню Іфігенію, що рано Загинула за рідний край (Леся Українка); З світовими класиками я ознайомився ще в часи, коли був за стипендіата при двокласовій школі (С. Васильченко). — Пор. 1. видатний.