1. Великий тлумачний словник сучасної мови

світовий

світови́й

I -а, -е.

1》 розм. Прикм. до світ I 1).

2》 Стос. до світу (див. світ I 2)).

|| Який буває на світанку.

Від світової зорі до вечірньої — з раннього ранку до пізнього вечора.

До зорі світової — до сходу сонця.

II -а, -е.

1》 Стос. до світу (див. світ II 1)).

2》 Який стосується земної кулі; який охоплює всю земну кулю, все людство; всесвітній.

|| Належний світові.

|| Відомий усьому світові; славнозвісний, славетний.

|| Визнаний у всьому світі.

Світовий океан — безперервна водна оболонка земної кулі; основна частина гідросфери.

Світовий ринок — сукупність національних ринків, пов'язаних торговельно-економічними відносинами.

3》 рідко. Власт. звичайному, буденному життю.

|| Власт. життю в усіх його проявах.

|| Який відповідає усталеним вимогам певного суспільства, колективу.

|| Власт. усім; людський.

|| Якого всі добре знають; загальновідомий.

Світова річ — а) звичайна річ, нічого дивного; б) уживається як вставне словосполучення: відомо, звичайно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світовий — світови́й 1 прикметник від: світ — світло рідко світови́й 2 прикметник від: світ — всесвіт Орфографічний словник української мови
  2. світовий — (форум) усесвітній, уселюдський; (клясик) світової слави, СЛАВЕТНИЙ; З. суєтний, житейський, (звичай) людський, (порядок) загальноприйнятий, загальновідомий, (чоловік) світський. Словник синонімів Караванського
  3. світовий — [св'ітовий] м. (на) -вому/-тоув'ім, мн. -тоув'і Орфоепічний словник української мови
  4. світовий — СВІТОВИ́Й¹, а́, е́. 1. розм. Прикм. до світ¹ 1. Усі скелі облиті вранішнім сонцем, веселим, ясним .. Здається, бачиш чудову декорацію якоїсь світової дивної сцени, поставлену геніальним майстром, видуману геніальною фантазією (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  5. світовий — ПЕРЕДРАНКО́ВИЙ (який передує ранку, відбувається, буває перед ранком), ПЕРЕДРА́НІШНІЙ, НАДРА́ННІЙ, ПЕРЕДРА́ННІЙ рідше; СВІТАНКО́ВИЙ, СВІТОВИ́Й (який відбувається на світанку); ДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІТА́НКОВИЙ, ПЕРЕДДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІ́ТНІЙ, ДОСВІТКО́ВИЙ... Словник синонімів української мови
  6. світовий — Світови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. світовий — СВІТОВИ́Й¹, а́, е́. 1. розм. Прикм. до світ¹ 1. Усі скелі облиті вранішнім сонцем, веселим, ясним.. Здається, бачиш чудову декорацію якоїсь світової дивної сцени, поставлену геніальним майстром, видуману геніальною фантазією (Н.-Лев., II, 1956, 414). Словник української мови в 11 томах
  8. світовий — Світовий, -а, -е 1) Утренній. Да зійшла зоря да вечірняя, зійде світова. Грин. III. 165. Світова зоря, зірниця. Чуб. І. 14. Поки світові півні заспівають. Мнж. 134. 2) Живущій въ свѣтѣ. Тут, світові. зважте, люде, що то в онім пеклі буде. Гол. III. 279. Словник української мови Грінченка