випар
ви́пар
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випар — -у, ч. Газувата речовина, що утворилася внаслідок випаровування чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випар — ВИ́ПАР, у, ч. Газоподібна речовина, що утворюється внаслідок випаровування чого-небудь. Робилось душно, люди пріли у кептарях, дихали випаром поту (М. Словник української мови у 20 томах
- випар — ВИ́ПАР (газоподібна речовина, що утворилася внаслідок випаровування чого-небудь), ПА́РА, ВИ́ПАРУВАННЯ, ВІ́ДПАР, О́ПАР діал. Сонце пригрівало, понад зеленим лугом слався синенький димок весняних випарів (Григорій Тютюнник)... Словник синонімів української мови
- випар — ВИ́ПАР, у, ч. Газоподібна речовина, що утворилася внаслідок випаровування чого-небудь. Робилось душно, люди пріли у кептарях, дихали випаром поту (Коцюб., II, 1955, 354); Виявилося, що весь човен отруєно випарами бензину (Кучер, Дорога.. Словник української мови в 11 томах