1. Словник синонімів української мови

випар

ВИ́ПАР (газоподібна речовина, що утворилася внаслідок випаровування чого-небудь), ПА́РА, ВИ́ПАРУВАННЯ, ВІ́ДПАР, О́ПАР діал. Сонце пригрівало, понад зеленим лугом слався синенький димок весняних випарів (Григорій Тютюнник); Закурила земля димом та парою (І. Нечуй-Левицький); Повітря сповнялось випаруваннями зогрітої землі (О. Досвітній); За подвір'ям легеньким відпаром курілося озерце (М. Стельмах); Понад опари розлогих млак виднілися дахи й комини.. підгірського містечка (Н. Кобринська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випар — ви́пар іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. випар — -у, ч. Газувата речовина, що утворилася внаслідок випаровування чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випар — ВИ́ПАР, у, ч. Газоподібна речовина, що утворюється внаслідок випаровування чого-небудь. Робилось душно, люди пріли у кептарях, дихали випаром поту (М. Словник української мови у 20 томах
  4. випар — ВИ́ПАР, у, ч. Газоподібна речовина, що утворилася внаслідок випаровування чого-небудь. Робилось душно, люди пріли у кептарях, дихали випаром поту (Коцюб., II, 1955, 354); Виявилося, що весь човен отруєно випарами бензину (Кучер, Дорога.. Словник української мови в 11 томах