випар

ви́пар

-у, ч.

Газувата речовина, що утворилася внаслідок випаровування чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випар — ви́пар іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. випар — ВИ́ПАР, у, ч. Газоподібна речовина, що утворюється внаслідок випаровування чого-небудь. Робилось душно, люди пріли у кептарях, дихали випаром поту (М. Словник української мови у 20 томах
  3. випар — ВИ́ПАР (газоподібна речовина, що утворилася внаслідок випаровування чого-небудь), ПА́РА, ВИ́ПАРУВАННЯ, ВІ́ДПАР, О́ПАР діал. Сонце пригрівало, понад зеленим лугом слався синенький димок весняних випарів (Григорій Тютюнник)... Словник синонімів української мови
  4. випар — ВИ́ПАР, у, ч. Газоподібна речовина, що утворилася внаслідок випаровування чого-небудь. Робилось душно, люди пріли у кептарях, дихали випаром поту (Коцюб., II, 1955, 354); Виявилося, що весь човен отруєно випарами бензину (Кучер, Дорога.. Словник української мови в 11 томах