вихвалятися

Значення в інших словниках

1. вихвалятися — ВИХВАЛЯТИСЯ – НАХВАЛЯТИСЯ Вихвалятися. 1. Дуже хвалити себе, своїх близьких, щось своє. Малашка бігала по селу та вихвалялася сестрою (Л.Яновська); – Я, коли сплю, – все на світі чую, – не раз вихвалявся він поміж селянами (Григорій Тютюнник). 2. розм. Літературне слововживання
2. вихвалятися — -яюся, -яєшся, недок., вихвалитися, -люся, -лишся, док. 1》 Хвастати, хвалити самого себе. || ким, чим. Хвалити щось своє, своїх близьких і т. ін. 2》 Хвалькувато погрожувати; нахвалятися. 3》 тільки недок. Пас. до вихваляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихвалятися — ВИХВАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, ВИХВА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ХВАЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Хвастати, хвалити самого себе. – Не дурніший же я, справді, від його!... Словник української мови у 20 томах
4. вихвалятися — див. хвалитися; чванитися Словник синонімів Вусика
5. вихвалятися — ПОГРО́ЖУВАТИ кому (попереджати з погрозою про покарання), ГРОЗИ́ТИ, ГРОЗИ́ТИСЯ, ЗАГРО́ЖУВАТИ, ПРИГРОЖУВАТИ, СТРАХА́ТИ кого, НАХВАЛЯ́ТИСЯ на кого і без додатка, розм., ХВАЛИ́ТИСЯ без додатка, розм., ВИХВАЛЯ́ТИСЯ перев. без додатка, розм., СВАРИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
6. вихвалятися — ВИХВАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ХВАЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Хвастати, хвалити самого себе. — Не дурніший же я, справді, від його! — вихвалявся Пищимуха (Мирний, IV, 1955, 384); // ким, чим. Хвалити щось своє, своїх близьких і т. ін. Словник української мови в 11 томах