1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вихвалятися

вихваля́тися

-яюся, -яєшся, недок., вихвалитися, -люся, -лишся, док.

1》 Хвастати, хвалити самого себе.

|| ким, чим. Хвалити щось своє, своїх близьких і т. ін.

2》 Хвалькувато погрожувати; нахвалятися.

3》 тільки недок. Пас. до вихваляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихвалятися — вихваля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вихвалятися — ВИХВАЛЯТИСЯ – НАХВАЛЯТИСЯ Вихвалятися. 1. Дуже хвалити себе, своїх близьких, щось своє. Малашка бігала по селу та вихвалялася сестрою (Л.Яновська); – Я, коли сплю, – все на світі чую, – не раз вихвалявся він поміж селянами (Григорій Тютюнник). 2. розм. Літературне слововживання
  3. вихвалятися — ВИХВАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, ВИХВА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ХВАЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Хвастати, хвалити самого себе. – Не дурніший же я, справді, від його!... Словник української мови у 20 томах
  4. вихвалятися — див. хвалитися; чванитися Словник синонімів Вусика
  5. вихвалятися — ПОГРО́ЖУВАТИ кому (попереджати з погрозою про покарання), ГРОЗИ́ТИ, ГРОЗИ́ТИСЯ, ЗАГРО́ЖУВАТИ, ПРИГРОЖУВАТИ, СТРАХА́ТИ кого, НАХВАЛЯ́ТИСЯ на кого і без додатка, розм., ХВАЛИ́ТИСЯ без додатка, розм., ВИХВАЛЯ́ТИСЯ перев. без додатка, розм., СВАРИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. вихвалятися — ВИХВАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ХВАЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Хвастати, хвалити самого себе. — Не дурніший же я, справді, від його! — вихвалявся Пищимуха (Мирний, IV, 1955, 384); // ким, чим. Хвалити щось своє, своїх близьких і т. ін. Словник української мови в 11 томах