1. Орфографічний словник української мови

нетутешній

нетуте́шній

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нетутешній — -я, -є. 1》 Який не народився, не живе або раніше не жив у цій місцевості. || Не поширений у цій місцевості; чужий. 2》 рідко. Неземний, потойбічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нетутешній — НЕТУТЕ́ШНІЙ, я, є. 1. Який не народився, не живе або раніше не жив у цій місцевості. Звідки він узявся, ніхто не знав. З усього було видно, що він нетутешній (А. Хижняк); – Хіба не видно, що вона нетутешня? Ніхто її не бачив раніш (М. Словник української мови у 20 томах
  3. нетутешній — НЕЗЕМНИ́Й (за релігійним уявленням — який стосується "того світу"; перен. — чужий усьому житейському), ПОТОЙБІ́ЧНИЙ, ТОГОСВІ́ТНІЙ, НЕТУТЕ́ШНІЙ рідше (перев. у перен. знач.); ЗАГРО́БНИЙ (звичайно зі сл. світ, життя і т. ін.). Словник синонімів української мови
  4. нетутешній — НЕТУТЕ́ШНІЙ, я, є. 1. Який не народився, не живе або раніше не жив у цій місцевості. Звідки він узявся, ніхто не знав. З усього було видно, що він нетутешній (Хижняк, Тамара, 1959, 94); — Хіба не видно, що вона нетутешня? Ніхто її не бачив раніш (Чаб. Словник української мови в 11 томах