нетутешній

НЕЗЕМНИ́Й (за релігійним уявленням — який стосується "того світу"; перен. — чужий усьому житейському), ПОТОЙБІ́ЧНИЙ, ТОГОСВІ́ТНІЙ, НЕТУТЕ́ШНІЙ рідше (перев. у перен. знач.); ЗАГРО́БНИЙ (звичайно зі сл. світ, життя і т. ін.). — Підіймаю я голову, дивлюсь, а на скелі знов стояла та ж сама неземна постать (І. Нечуй-Левицький); Потойбічний світ; Йшла (Оксана) назустріч своїй смерті, якась уже потойбічна, невпізнанна і чужа (В. Кучер); Білявий, кирпатий, з обличчям приємним і задерикуватим, якимсь нетутешнім видінням став він несподівано на порозі (В. Козаченко); — Шкода твоєї голови. Бо ж мені хочеться з тобою здибатись колись у цім житті, а не в загробнім (О. Ільченко).

НЕТУТЕ́ШНІЙ (який не народився, не живе або не жив раніше в цій місцевості), ЧУЖИ́Й, СТОРО́НСЬКИЙ розм.; ПРИ́ЙШЛИЙ, ЗА́ЙШЛИЙ, ЗАХО́ЖИЙ розм. (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИЇ́ЖДЖИЙ, ЗАЇ́ЖДЖИЙ, НАЇ́ЖДЖИЙ розм. (який приїхав, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИБУ́ЛИЙ, ПРИБЛУ́ДНИЙ розм. (який прибув звідкись). — Я нетутешня, — тихо озвалася дівчина. — Мене прислали сюди викладати музику та співи... (Григір Тютюнник); Того ж таки вечора йшло через село дванадцять чужих парубків (Панас Мирний); До Золотаренків, до яких раніше майже ніхто не заходив, тепер щовечора зазирали сусіди чи й так собі — прийшлі люди (Григорій Тютюнник); Вони розмовляли про щось своє, хутірське, яке їм було діло до приблудного парубка, що приїхав руйнувати їхні хати? (Григорій Тютюнник). — Пор. сторо́ннй.

СТОРО́ННІЙ (який не є членом якогось колективу, якоїсь родини, не пов'язаний спільністю умов життя, праці і т. ін.), ЧУЖИ́Й, ПОБІ́ЧНИЙ рідше. — Ми ж йому не сторонні люди, — не погодився з висновком Колодяжного Грицишин (Н. Рибак); Справа була так. Чужа стара жінка пригнала до нас на цей бік Дніпра корови з далекого колгоспу, щоб їх там не захопили окупанти (Ю. Яновський); У вітальні було повно люду: літератори, журналісти, художники, музики, актори, режисери, підсобні діячі мистецтва і побічні керівники (О. Досвітній); Поприходило ще декілька сторонських людей (Лесь Мартович). — Пор. нетуте́шній.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нетутешній — нетуте́шній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нетутешній — -я, -є. 1》 Який не народився, не живе або раніше не жив у цій місцевості. || Не поширений у цій місцевості; чужий. 2》 рідко. Неземний, потойбічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нетутешній — НЕТУТЕ́ШНІЙ, я, є. 1. Який не народився, не живе або раніше не жив у цій місцевості. Звідки він узявся, ніхто не знав. З усього було видно, що він нетутешній (А. Хижняк); – Хіба не видно, що вона нетутешня? Ніхто її не бачив раніш (М. Словник української мови у 20 томах
  4. нетутешній — НЕТУТЕ́ШНІЙ, я, є. 1. Який не народився, не живе або раніше не жив у цій місцевості. Звідки він узявся, ніхто не знав. З усього було видно, що він нетутешній (Хижняк, Тамара, 1959, 94); — Хіба не видно, що вона нетутешня? Ніхто її не бачив раніш (Чаб. Словник української мови в 11 томах