нетутешній
нетуте́шній
-я, -є.
1》 Який не народився, не живе або раніше не жив у цій місцевості.
|| Не поширений у цій місцевості; чужий.
2》 рідко. Неземний, потойбічний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нетутешній — нетуте́шній прикметник Орфографічний словник української мови
- нетутешній — НЕТУТЕ́ШНІЙ, я, є. 1. Який не народився, не живе або раніше не жив у цій місцевості. Звідки він узявся, ніхто не знав. З усього було видно, що він нетутешній (А. Хижняк); – Хіба не видно, що вона нетутешня? Ніхто її не бачив раніш (М. Словник української мови у 20 томах
- нетутешній — НЕЗЕМНИ́Й (за релігійним уявленням — який стосується "того світу"; перен. — чужий усьому житейському), ПОТОЙБІ́ЧНИЙ, ТОГОСВІ́ТНІЙ, НЕТУТЕ́ШНІЙ рідше (перев. у перен. знач.); ЗАГРО́БНИЙ (звичайно зі сл. світ, життя і т. ін.). Словник синонімів української мови
- нетутешній — НЕТУТЕ́ШНІЙ, я, є. 1. Який не народився, не живе або раніше не жив у цій місцевості. Звідки він узявся, ніхто не знав. З усього було видно, що він нетутешній (Хижняк, Тамара, 1959, 94); — Хіба не видно, що вона нетутешня? Ніхто її не бачив раніш (Чаб. Словник української мови в 11 томах