ну

ну 1

вигук

незмінювана словникова одиниця

ну 2

частка

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ну — I виг. 1》 Уживається для висловлення заохочення, спонукання до дії (перев. з дієсл. наказ. сп.). || Уживається для висловлення спонукання до припинення дії. || Уживається для висловлення погрози, перестороги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ну — НУ¹, виг. 1. Уживається при висловленні заохочення, спонукання до дії (перев. з дієсл. наказ. сп.). – Ну, разом! – закричав, – напрімо! І недовірків сокрушімо (І. Котляревський); – Ну, бий! бий! – Олександра присунулась до Насті, аж налізла на неї. Словник української мови у 20 томах
  3. ну — до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. Фразеологічний словник української мови
  4. ну — Ну, виг.; ну-ну́; ну́ бо Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ну — НУ¹, виг. 1. Уживається при висловленні заохочення, спонукання до дії (перев. з дієсл. наказ. сп.). — Ну, разом! — закричав, — напрімо! І недовірків сокрушімо (Котл., І, 1952, 254); — Ну, бий! бий! — Олександра присунулась до Насті, аж налізла на неї. Словник української мови в 11 томах
  6. ну — Ну 1) меж. Ну, їсть! нівроку! Ном. та ну бо кажіть! Да говорите же! 2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом. МВ. Словник української мови Грінченка