ну

до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. — О, я знаю, ти од цього (вчинку) відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик); З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр.. присл..); Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко). ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. (Копистка:) Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! (Параска:) От сатана, таки спокусив (М. Куліш); — Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний). 2. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла, нанівець, неодмінно і т. ін. Ти дома тільки спала та вилежувалася… У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш (Панас Мирний); // Без сліду, геть. Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього (Йоньки) люльку з зубів і змила з голови бриля.— Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник). к бі́совій (лихі́й) ма́мі. — От взяв би — р-раз, р-раз, розвалив би (гуральню) к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам’ять пропала на віки вішні (вічні) (М. Коцюбинський); Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити. Тільки він туди зайшов, бачить у вікно: зірвало вихором вершняк, закрутило понад садом і понесло к лихій мамі (Григорій Тютюнник); — Е, синок,— мовив старий, не зводячи на нього очей,— якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі… (Григір Тютюнник). 3. перев. зі сл. забира́тися, йти, гна́ти і т. ін. Уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т. ін. — А як не хоче (Ярина), то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка); — Цить, підла,— крикнув на неї (Уляну) пан.— Не реви, а не то убирайся к бісовій матері (Панас Мирний); — Та ж би там, у столиці, побачивши таке диво, зараз би нагнали і к лихій матері: “Ачу, невмиване, на село до ціпа!..” (М. Коцюбинський); (Ївга:) Коли б ви, паниченьку, зділали (зробили) милось (милість) та швидше допросили мого Левка! — Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!.. (Г. Квітка-Основ’яненко); — Гетьте к нечистій матері! — Крикне жорстокий запорожець.— Якого біса лазите передо мною? (П. Куліш); (Гайда (по телефону до Крикуна):) Негайно забирайтеся звідси до чортової матері (О. Корнійчук); — Інспекція з штабу армії! — Доповів черговий.— Жени їх до чортової матері! — Розсердився Боженко.— Мені не інспекція потрібна, а люди! (О. Довженко). 4. тільки до бі́сової ма́тері кого, чого, фам. Дуже багато кого-, чого-небудь. Розвелось їх (“зірок”, “зірочок”) до бісової матері, та все неяскраві (З газети).

ні тпру ні ну, зневажл. Не виходить, не посувається (про справу, роботу тощо). Підтягся дядьків віз Чимало вже вгору, А там: ні тпру, ні ну (Василь Поліщук); Торг завис на дев’яноста карбованцях і далі — ні тпру ні ну (М. Стельмах).

ну його́. Уживається для вираження осуду чиїх-небудь дій, вчинків, незадоволення кимось. До кошового підбіг запорожець, облитий окропом, з запорошеними очима. — Ну його з такою війною! Поливають гарячими помиями та піском, начебто не козаки ми, а шершні, прости Господи! (О. Довженко).