ну
I виг.
1》 Уживається для висловлення заохочення, спонукання до дії (перев. з дієсл. наказ. сп.).
|| Уживається для висловлення спонукання до припинення дії.
|| Уживається для висловлення погрози, перестороги.
|| Уживається на початку речення, в якому висловлюється подяка, побажання тощо.
2》 Уживається для висловлення докору, заклику до стриманості в діях, вчинках.
|| Уживається для висловлення сумніву, заперечення, незгоди і т. ін.
|| Уживається для висловлення захоплення, обурення, здивування, незадоволення, іронії і т. ін.
|| Уживається для висловлення захоплення в оцінці кого-, чого-небудь, здивування з якогось приводу.
|| Уживається при підсумовуванні чого-небудь, прийнятті рішення і т. ін.
3》 Уживається перед знах. в. особ. займ. 2 і 3 ос. з відтінком присудковості в знач., близькому до слова геть.
|| Уживається для вираження небажаності чого-небудь.
II част.
1》 пит. Уживається в питальних реченнях як спонукання до відповіді, що супроводжується інтонацією зацікавленості чим-небудь, очікування, нетерпіння, вимоги.
|| Уживається для вираження радості, зловтіхи.
|| Уживається як відклик на звертання у знач. що таке? я слухаю.
|| Уживається перед запитанням, що вимагає уточнення якогось повідомлення.
2》 пит., іноді зі спол. та. Уживається для висловлення запитання з відтінком недовіри, здивування у знач., близькому до невже? хіба?
3》 модальна. Уживається для висловлення підсумку до роздумів з приводу чого-небудь; отже.
|| Уживається в знач. якщо так, якщо ні.
|| Уживається для заповнення паузи в мові (під час добору потрібного слова, обдумування відповіді і т. ін.).
4》 підсил. Уживається для надання вислову або окремому слову більшої сили, виразності.
|| Уживається перед питанням, яке містить у собі і відповідь.
|| Уживається для підсилення протиставного спол. "а".
5》 модальна. У поєднанні з інфінітивом указує на енергійний початок дії в минулому; давай.
6》 модальна. Уживається для висловлення припущення в знач. припустімо.
7》 модальна. Уживається на початку питального речення, в якому висловлюється побоювання з приводу чого-небудь небажаного, якесь незвичайне припущення і т. ін.
Значення в інших словниках
- ну — ну 1 вигук незмінювана словникова одиниця ну 2 частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ну — НУ¹, виг. 1. Уживається при висловленні заохочення, спонукання до дії (перев. з дієсл. наказ. сп.). – Ну, разом! – закричав, – напрімо! І недовірків сокрушімо (І. Котляревський); – Ну, бий! бий! – Олександра присунулась до Насті, аж налізла на неї. Словник української мови у 20 томах
- ну — до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. Фразеологічний словник української мови
- ну — Ну, виг.; ну-ну́; ну́ бо Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ну — НУ¹, виг. 1. Уживається при висловленні заохочення, спонукання до дії (перев. з дієсл. наказ. сп.). — Ну, разом! — закричав, — напрімо! І недовірків сокрушімо (Котл., І, 1952, 254); — Ну, бий! бий! — Олександра присунулась до Насті, аж налізла на неї. Словник української мови в 11 томах
- ну — Ну 1) меж. Ну, їсть! нівроку! Ном. та ну бо кажіть! Да говорите же! 2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом. МВ. Словник української мови Грінченка