пробивати

пробива́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробивати — див. колоти Словник синонімів Вусика
  2. пробивати — -аю, -аєш, недок., пробити, -б'ю, -б'єш, док. 1》 перех., чим і без додатка. Ударяючи по чому-небудь, робити отвір, заглибину і т. ін.; ударами, напором утворювати в чому-небудь діру, проходи тощо; проломлювати. || безос. || Прорубувати (двері, вікно і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробивати — ПРОБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОБИ́ТИ, б'ю́, б'є́ш, док. 1. що, чим і без дод. Ударяючи по чому-небудь, робити отвір, заглибину і т. ін.; ударами, напором утворювати в чому-небудь діру, проходи тощо; проломлювати. Словник української мови у 20 томах
  4. пробивати — (на що?), -ає, безос. 1. Спонукати до чогось, починати, проявляти ініціативу щодо чогось. До Дня Незалежності різних мужиків «пробиває» на різні звитяги (Інтернет). Деколи пробиває, але переважно негативно (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  5. пробивати — дрож пробира́є (пройма́є, пробива́є і т. ін.) / пробра́в (пройня́в, проби́в і т. ін.) кого. Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження і т. ін. За кождим (кожним) шелестом дрож його (Спориша) пробирає (І. Фразеологічний словник української мови
  6. пробивати — ПРОБИВА́ТИ (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), ПРОЛО́МЛЮВАТИ (ПРОЛА́МУВАТИ), ПРОШИБА́ТИ розм.; ПРОСА́ДЖУВАТИ, ПРОВА́ЛЮВАТИ (докладаючи великих зусиль); ПРОТИКА́ТИ, ТАРА́НИТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТАРА́НЮВАТИ, ПРОШИВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  7. пробивати — ПРОБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОБИ́ТИ, б’ю́, б’є́ш, док. 1. перех., чим і без додатка. Ударяючи по чому-небудь, робити отвір, заглибину і т. ін.; ударами, напором утворювати в чому-небудь діру, проходи тощо; проломлювати. Словник української мови в 11 томах