пробивати

пробива́ти

-аю, -аєш, недок., пробити, -б'ю, -б'єш, док.

1》 перех., чим і без додатка. Ударяючи по чому-небудь, робити отвір, заглибину і т. ін.; ударами, напором утворювати в чому-небудь діру, проходи тощо; проломлювати.

|| безос.

|| Прорубувати (двері, вікно і т. ін.).

|| Стріляючи в кого-небудь, ударяючи чимсь гострим, твердим або несподівано натикаючись на щось гостре, тверде, ранити; проломлювати.

|| Кулею, снарядом і т. ін. прострілювати що-небудь наскрізь (про неживі предмети).

|| розм., рідко. Ударяючи об що-небудь, пошкоджувати, розбивати щось.

Пробивати квиток — компостером витискати знаки контролю на залізничних, трамвайних і т. ін. квитках.

2》 перех., кому, чим і без додатка. Прокладати (дорогу, шлях і т. ін.); протоптувати (слід, стежку тощо).

|| Переміщаючись, рухаючись уперед, долати перешкоди; пробираючись куди-небудь, робити прохід, звільняти шлях і т. ін.

|| у сполуч. зі сл. шлях, путь, перен. Ламаючи опір противника, просуватися вперед.

|| перен. Відвойовуючи, освоюючи нові території, торувати шлях, створювати вихід (до моря, океану і т. ін.).

|| Будувати, споруджувати (тунель, канал і т. ін.).

|| Прокладаючи дорогу, залізницю і т. ін., розчищати, звільняти місце; прокладаючи штучне русло, розкопувати, розривати що-небудь.

|| Долаючи перешкоди, прокладати русло, річище і т. ін. (про річку, струмок тощо).

|| Долати, переборювати різні перешкоди (хмари, циклон і т. ін.).

|| перен. Просочуватися крізь що-небудь (про рідину).

|| спец. Руйнувати матеріал діелектрика (про електричний струм).

|| перен. Проростаючи, вибиватися, з'являтися назовні, проривати з силою що-небудь. Пробивати собі дорогу.

3》 тільки док., перех. і неперех. Попереджаючи або повідомляючи про що-небудь, дати сигнал ударами об щось.

|| Ударами або дзвоном позначити час (про годинник і т. ін.).

|| безос.

4》 перех. Ударяти в бік воріт або передавати партнеру (м'яч, шайбу і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробивати — пробива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробивати — див. колоти Словник синонімів Вусика
  3. пробивати — ПРОБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОБИ́ТИ, б'ю́, б'є́ш, док. 1. що, чим і без дод. Ударяючи по чому-небудь, робити отвір, заглибину і т. ін.; ударами, напором утворювати в чому-небудь діру, проходи тощо; проломлювати. Словник української мови у 20 томах
  4. пробивати — (на що?), -ає, безос. 1. Спонукати до чогось, починати, проявляти ініціативу щодо чогось. До Дня Незалежності різних мужиків «пробиває» на різні звитяги (Інтернет). Деколи пробиває, але переважно негативно (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  5. пробивати — дрож пробира́є (пройма́є, пробива́є і т. ін.) / пробра́в (пройня́в, проби́в і т. ін.) кого. Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження і т. ін. За кождим (кожним) шелестом дрож його (Спориша) пробирає (І. Фразеологічний словник української мови
  6. пробивати — ПРОБИВА́ТИ (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), ПРОЛО́МЛЮВАТИ (ПРОЛА́МУВАТИ), ПРОШИБА́ТИ розм.; ПРОСА́ДЖУВАТИ, ПРОВА́ЛЮВАТИ (докладаючи великих зусиль); ПРОТИКА́ТИ, ТАРА́НИТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТАРА́НЮВАТИ, ПРОШИВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  7. пробивати — ПРОБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОБИ́ТИ, б’ю́, б’є́ш, док. 1. перех., чим і без додатка. Ударяючи по чому-небудь, робити отвір, заглибину і т. ін.; ударами, напором утворювати в чому-небудь діру, проходи тощо; проломлювати. Словник української мови в 11 томах