пробивати

(на що?), -ає, безос.

1. Спонукати до чогось, починати, проявляти ініціативу щодо чогось. До Дня Незалежності різних мужиків «пробиває» на різні звитяги (Інтернет). Деколи пробиває, але переважно негативно (Інтернет). Щось мене пробило на балачки (Інтернет).

2. Мати бажання, хотіти. Мене справді так пробиває на сон, що насилу себе стримую (А. Дністровий).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

пробивати — пробива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
пробивати — див. колоти Словник синонімів Вусика
пробивати — -аю, -аєш, недок., пробити, -б'ю, -б'єш, док. 1》 перех., чим і без додатка. Ударяючи по чому-небудь, робити отвір, заглибину і т. ін.; ударами, напором утворювати в чому-небудь діру, проходи тощо; проломлювати. || безос. || Прорубувати (двері, вікно і... Великий тлумачний словник сучасної мови
пробивати — ПРОБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОБИ́ТИ, б'ю́, б'є́ш, док. 1. що, чим і без дод. Ударяючи по чому-небудь, робити отвір, заглибину і т. ін.; ударами, напором утворювати в чому-небудь діру, проходи тощо; проломлювати. Словник української мови у 20 томах
пробивати — дрож пробира́є (пройма́є, пробива́є і т. ін.) / пробра́в (пройня́в, проби́в і т. ін.) кого. Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження і т. ін. За кождим (кожним) шелестом дрож його (Спориша) пробирає (І. Фразеологічний словник української мови
пробивати — ПРОБИВА́ТИ (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), ПРОЛО́МЛЮВАТИ (ПРОЛА́МУВАТИ), ПРОШИБА́ТИ розм.; ПРОСА́ДЖУВАТИ, ПРОВА́ЛЮВАТИ (докладаючи великих зусиль); ПРОТИКА́ТИ, ТАРА́НИТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТАРА́НЮВАТИ, ПРОШИВА́ТИ... Словник синонімів української мови
пробивати — ПРОБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОБИ́ТИ, б’ю́, б’є́ш, док. 1. перех., чим і без додатка. Ударяючи по чому-небудь, робити отвір, заглибину і т. ін.; ударами, напором утворювати в чому-небудь діру, проходи тощо; проломлювати. Словник української мови в 11 томах